Справа № 758/8749/22
/заочне/
01 листопада 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся у суд із позовом до відповідача у якому просить розірвати шлюб, який укладений між сторонами 30 листопада 1996 року та зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено запис за № 1576.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на даний час шлюбні відносини фактично припинились через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, постійні сварки, різні погляди на сімейні відносини. Шлюб має формальний характер. Спільного господарства не ведуть. Від шлюбних відносин у сторін народилась дочка. Просить позов задовольнити повністю у відповідності до ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України.
Відповідачем не подано відзив, який містив би заперечення на позов.
13 жовтня 2022 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Сторони звернулись до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутності. Позивач підтримує позовні вимоги та просить такі задовольнити. Відповідач заперечує проти задоволення позову.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся про дату час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи; від нього не надійшов відзив, а тому суд, враховуючи думку сторони позивача щодо розгляду справи, яка викладена у клопотанні яке надійшло до суду , постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Суд установив, 30 листопада 1996 року сторони зареєстрували шлюб у приміщенні відділу реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено запис за № 1576, що підтверджено оригіналом свідоцтва про укладення шлюб від 30 листопада 1996 серії НОМЕР_1 .
Від шлюбних відносин у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження, які містяться у матеріалах справи.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, згідно з частини 1 статті 112 цього Кодексу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Разом із тим, суд установив, що сторони міцної сім'ї не створили, не підтримують шлюбних відносин, у зв'язку із чим такі фактично припинились. Також, суд враховує фактичні взаємини подружжя.
Отже, аналізуючи відповідні положення норм права та враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі; при обставинах, зазначених позивачем у позові, в останнього відсутні які-небудь почуття до відповідача та збереження такого шлюбу суперечить його інтересам, а відтак суд прийшов до висновку про те, що порушене право позивача щодо припинення шлюбу, підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу повністю.
Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у статті 112 Сімейного кодексу України та враховує загальні положення законодавства на які посилалась позивач у позовній заяві.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 139, 142, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 листопада 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено запис за № 1576.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 01 листопада 2022 року.
Суддя О. І. Якимець