ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13674/22
провадження № 2/753/6994/22
"14" листопада 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення та компенсацію втрат сімейних доходів, учасник Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві,
7 листопада 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про встановлення та компенсацію втрат сімейних доходів, учасник Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 листопада 2022 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично позовну заяву передано судді 9 листопада 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Позивачем у позовній заяві не визначено відповідача, тобто особу, до якої пред'явлено позов, та яка, на думку позивача порушує, не визнає або оспорює прав, свобод чи законні інтереси позивача.
Позивачем у позові визначено статус ГУ ПФУ у м. Києві, як учасник, в той же час статтею 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач, відповідач), треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Поряд з цим, у прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати Державний податковий університет як правонаступника НДІ фінансового права на виконання певних дій. Статус вказаної особи позивачем у позові не визначено, з дотриманням приписів статті 175 ЦПК України.
Належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід визначитись з суб'єктним складом учасників спору, оскільки позовна заява не містить жодного обґрунтування зв'язку вказаних у вступній та прохальній частині позову юридичних осіб з предметом спору.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписом статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Якщо позивач не може самостійно надати докази, він вправі подати клопотання про витребування доказів судом установленої форми, яке відповідно до вимог статей 83, 84 ЦПК України має бути подано разом з позовною заявою.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовну заяву подано до суду лише у одному екземплярі, а додані до позову копії документів не засвідчені позивачем.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до статті позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач, звертаючись із позовом до Дарницького районного суду м. Києва не зазначив у позовній заяві, чому на його думку вказаний позов, з урахуванням норм ЦПК України (статті 27, 28) підсудний саме Дарницькому районному суду м. Києва.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із статтею частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 4 вказаного закону визначено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 року складає 2481 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено 5 вимог немайнового характеру, поряд з цим до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі та порядку та/або доказів звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати позивачу строк п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.
Позивачем, усі документи, що будуть подаватись на виконання цієї ухвали суду, мають бути подані до суду у кількості, відповідно до кількості учасників справи (сторін).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення та компенсацію втрат сімейних доходів, учасник Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України тривалістю 5 днів, перебіг якого обчислювати з дня вручення йому копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя К.В. Шаповалова