Справа №705/3653/22
2/705/2052/22
14 листопада 2022 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, Паланської обєднаної териотріальної громади про стягнення 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат,
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат. В якості відповідача в позові вказані - Паланська сільська рада Уманського району Черкаської області, Паланська обєднана териотріальна громада.
У позові ставиться питання:
«…1. Відкрити провадження за моїм позовом до відповідачів про стягнення 3 % річних за користування чужими коштами та інфляційних витрат;
2. Стягнути з відповідачів на мою користь 1103 грн. 00 коп. 3% річних за користування чужими коштами та 4870 грн. 72 коп. інфляційних витрат, а всього разом 5211 грн. 22 коп.;
3. Судові витрати прошу покласти на відповідачів…».
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
20.09.2022 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Єщенко О.І. позовну заяву ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, Паланської обєднаної териотріальної громади про стягнення 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримав 03.10.2022 в суді, про що надав відповідну розписку.
18.10.2022 до канцелярії суду за вх. № 19547 від позивача ОСОБА_1 на виконання ухвали судді від 29.09.2022 було подано заяву за підписом позивача ОСОБА_1 , датовану 08.10.2022, про усунення недоліків, до якої було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обгрунтування вимог клопотання посилався на те, що, на його думку, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову в даній справі є захист його соціальних прав, порушених відповідачами, тому є всі підстави клопотати перед судом про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто законодавець передбачив можливість звільнення від сплати судового збору лише з підстав, пов'язаних з майновим станом сторони.
Водночас вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору
Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, а сам факт звернення до суду з даним позовом за обставин, які зазначенні у позовній заяві, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Одночасно в ухвалі судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2022 вказувалося, що відповідно до п. 4 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Станом на 15.11.2022 недоліки не були усунуті.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (mutatis mutandis рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany») від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).
Європейський суд з прав людини зазначив, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, Паланської обєднаної териотріальної громади про стягнення 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат визнати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.І. Єщенко