03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 369/3903/22 Головуючий у суді першої інстанції - Перекупка Г.А.
Номер провадження № 33/824/3194/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
14 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Мороз Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Гурез Іванною Олександрівною, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №101122, вбачається, що 03 травня 2022 року о 10 год. 30 хв. в с. Петропавлівська Борщагівка, по вул. Пушкіна 112, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DODGE JOURNEY, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, що було зафіксовано на відео. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Гурез І.О. подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Вказано, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не сформульовано який саме огляд і у який спосіб ОСОБА_1 має пройти на вимогу поліцейського.
Захисник Гурез І.О. зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що водієві пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те, що водій відмовився від проходження такого огляду. Також у вказаному протоколі не зазначено про відмову апелянта від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Крім того, доводами апелянта є також те, що працівниками патрульної поліції не було залучено двох свідків для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що порушує встановлений порядок огляду осіб на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Доводами апеляційної скарги є те, що матеріали справи не містять направлення водія на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості пройти огляд у встановлений законом спосіб. Крім того, ОСОБА_1 не відстороняли від керування транспортними засобами, що у сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій працівників патрульної поліції процедурі оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Захисник Гурез І.О. посилається також на те, що фіксація події нібито відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 була здійснена на мобільний телефон працівника патрульної поліції, що є порушенням статті 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року. Вказано, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про те, що здійснювалась відео фіксація, не вказана назва приладу, його серія та номер.
Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_1 - Гурез І.О. просила постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
14 листопада 2022 року засобами електронного зв'язку на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 - Гурез І.О. про відкладення розгляду справи, однак апеляційний суд звертає увагу, що останнє надійшло з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є учасником вказаної справи та не підписано електронним цифровим підписом, а тому не може бути враховано судом апеляційної інстанції, як таке, що надійшло від учасника вказаної справи.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції на розгляд вказаної справи не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через представника. Доказів поважності не явки до суду не подав.
Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП (в редакції, чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №101122, вбачається, що 03 травня 2022 року о 10 год. 30 хв. в с. Петропавлівська Борщагівка, по вул. Пушкіна 112, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DODGE JOURNEY, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, що було зафіксовано на відео. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Також в матеріалах справи міститься відеозапис працівників патрульної поліції, які оформлювали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на якому зафіксовано, що на запитання працівника поліції чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, останній відповів категоричною відмовою (а.с.2).
З приводу доводів апеляційної скарги захисника про неналежність та недопустимість як доказу у справі відеозапису, долученого до матеріалів справи, у зв'язку з тим, що здійснений він на особистий мобільний телефон поліцейського, апеляційний суд зазначає, що таких критеріїв не містить чинний Кодекс про адміністративні правопорушення. При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, нормами КУпАП не заборонено використання даних будь-якого приладу, який має функцію фото зйомки чи відеозапису.
З врахуванням викладеного вище апеляційним судом й не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності двох свідків, оскільки участь свідків є обов'язковою тільки у випадку неможливості фіксації проведення огляду за допомогою спеціальних технічних засобів.
Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, в частині того, що матеріали справи не містять направлення водія на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а також не відсторонення водія від керування транспортним засобом, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гурез І.О., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гурез Іванною Олександрівною, залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський