14 листопада 2022 року
м. Київ
справа №753/22655/21
провадження №33/824/3378/2022
Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.
за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її захисника Леуса Івана Петровича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року у складі судді Якусик О.В.,
якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн, -
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Судом установлено, що відповідно до протоколу серії ААБ № 304736, 16 жовтня 2021 року о 04:05 год. в місті Києві по вул. Ревуцького, 9 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом HONDA CIVC, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на приладі «Drager» ARHK0541, результат огляду 1,90 проміле, чим порушила вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 18 жовтня 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Уважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону та прийнятою з порушеннями процесуальних норм.
В обґрунтування вимог зазначає, що відеозапис з нагрудної камери АА00774 поліцейського не відображає факту керування нею транспортним засобом та його зупинки під її керуванням. А також не містить доказів виявлення чи встановлення об'єктивних підстав для направлення водія на проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.
Вказує на те, що обставини, зазначені в протоколі серії ААБ № 304736, не відповідають дійсності, а саме невірно зазначена адреса вчинення адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що роздруківка «Драгера» з наявним результатом не дає підстави вважати, що саме апелянт керувала транспортним засобом, даний результат засвідчує тільки наявність проміле.
Зазначає, що відео з камери поліцейського АА7004 неповне і на ньому відсутній запис розмови, де апелянт пояснювала працівникам патрульної служби, що не керувала транспортним засобом, а просто сиділа за кермом, а також що не згодна з протоколом та відмовляється його підписувати.
Посилається на те, що обов'яковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом та повідомляє, що матеріали справи не містять жодного доказу факту керування апелянтом.
ОСОБА_1 та її захисник у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №304736 від 16 жовтня 2022 року вбачається, що 16 жовтня 2021 року о 04:05 год. в місті Києві по вул. Ревуцького, 9 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом HONDA CIVC, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на приладі «Drager» ARHK0541, результат огляду 1,90 проміле.
Відповідно до п. 2.9. (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; результати тесту на стан алкогольного сп'яніння, який проводився за допомогою приладу Drаger Alcotest 6820 ARHK-0541, результат теста - 1,90 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_1 від підпису відмовилась.
При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції матеріали справи також не містять.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №304736 від 16 жовтня 2022 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Судом було досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, згідно яких ОСОБА_1 за власною згодою пройшла огляд на стан сп'яніння та на момент огляду вміст алкоголю в її організмі становив 1.90%. Заперечень проти результатів огляду ОСОБА_1 не висловлювала, також як і не висловлювала жодних заперечень щодо процедури огляду та дій поліцейських під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд першої інстанції правильно критично оцінив показання свідка ОСОБА_2 , оскільки вона є подругою та співробітницею ОСОБА_1 , а її показання не узгоджуються з відеозаписом з камери поліцейського, з якого вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть безпосередньо перед зупинкою громадського транспорту, з увімкненими двигуном та ближнім світлом фар, а сама ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу.
При цьому ОСОБА_1 під час проведення огляду на стан сп'яніння не вказувала про те, що вона не керувала транспортним засобом, не зазначила вказану обставину і у протоколі про адміністративне правопорушення або в окремих поясненнях.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 погоджувалася з результатами огляду, при огляді відбувалась фіксація за допомогою технічних засобів, тому наявність свідків не була необхідною.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 пояснювала працівникам патрульної служби, що не керувала транспортним засобом, а просто сиділа за кермом, а також, що не згодна з протоколом та відмовляється його підписувати, матеріали справи не містять.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів проводиться за наявності у поліцейського підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння відповідно до ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апелянта, що ОСОБА_1 не повідомлялися ознаки алкогольного сп'яніння та без жодних мотивувань та обґрунтувань їй було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, є неспроможними, про що також обґрунтовано було зазначено судом першої інстанції.
Таким чином, суд не бере до уваги вказані доводи та пояснення водія ОСОБА_1 , а розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 16 жовтня 2022 року під час подій, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, не перебувала у стані алкогольного сп'яніння, апелянтом суду не надано.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з висновками і рішенням суду першої інстанції.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При з'ясуванні обставин щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є грубим і досить поширеним правопорушенням, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановив.
Отже, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись статтями 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено «14» листопада 2022 року.
Суддя В.А. Кравець