Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/3121/2022
м. Київ Справа № 756/6316/22
09 листопада 2022 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153723, 01 червня 2022 року о 19 год. 15 хв. в м. Київ, вул.. Малиновського, 1, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Crafter, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей розширені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього штраф на користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496,20 грн. судового збору.
Не погоджуючись з такою постановою суду, 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки патрульною поліцією не було зафіксовано за допомогою портативного відео реєстратора факту його управління транспортним засобом, у зв'язку з відсутністю самого факту такого керування, та прибуття патрульної поліції, на місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 військовослужбовцями, через півгодини після зупинки транспортного засобу, не проводення його огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів з фіксацією на відео реєстратор, сам факт його відмови від проходження медичного огляду за відсутності належного направлення на такий огляд та за усно висловленої поліцейським пропозиції пройти його добровільно за орієнтовною адресою, не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та є підставою для скасування постанови суду з закриттям провадження у справі.
Крім того, в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, оскільки копію постанови він отримав лише 23 вересня 2022 року. виключно з підстав відсутності в суді офісного паперу для роздрукування тексту постанови та марок для її направлення поштовим відправленням.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про направлення копії постанови від 06 вересня 2022 року особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та отримання ОСОБА_1 копії постанови 23 вересня 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є безумовним порушенням п.2.5 ПДР України, та тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмови від проходження огляду передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
З переглянутого відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, та є об'єктивним доказом у справі, вбачається, зокрема, що працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння у водія автомобіля ТЗ Volkswagen Crafter, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . На пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження такого огляду, зазначивши, що наркотичні речовини вживав десь тиждень тому. При цьому, йому було роз'яснено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. Будь-яких заяв, клопотань, незгоди не викладено у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення». У вказаній графі зазначено тільки про те, що він зобов'язується не керувати ТЗ протягом доби, та що ТЗ залишає на місці зупинки. Відсутні і будь-які заперечення, зокрема і що до того, що він не керував транспортним засобом на відеозаписі з боді-камери.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду беззаперечно встановлено, що працівниками поліції під час спілкування з водієм в останнього виявили ознаки, які можуть свідчити про його перебування у стані наркотичного сп'яніння та ОСОБА_1 працівником поліції була висунута вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор інспектора патрульної поліції.
Результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в обставинах справи, відеозапис є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим.
Дані відеофіксації, оглянуті під час апеляційного розгляду, підтверджують вимогу поліцейського до ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння та висловлену останнім відмову від проходження такого огляду, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення та обставинам, встановленим судом першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не керував транспортним засобом, спростовується наявним у справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, аналіз якого дає підстави стверджувати, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Crafter, н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, з наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ним п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка є законною, вмотивованою та обґрунтованою, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова