Справа № 759/29027/21 Головуючий в суді І інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2803/2022 Доповідач - ОСОБА_2
09 листопада 2022 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 26 травня 2022 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судиму,
кожну, визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, кожній.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням на них обовязків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 в денний час доби, знаходячись на території Святошинського району міста Києва, не маючи постійного джерела доходів, з метою покращення свого матеріального становища, маючи відповідний злочинний досвід, вирішили вчинити кримінальне правопорушення, пов'язане з відкритим викраденням чужого майна громадян.
Так, ОСОБА_7 05.11.2021 року приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи разом із ОСОБА_8 , поряд із жилим будинком за адресою: АДРЕСА_4 , помітили чоловіка похилого віку, потерпілого ОСОБА_11 , який прямував додому за місцем свого мешкання. В той момент з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, останні вирішили відкрито викрасти майно потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисних мотивів, з метою особистого збагачення злочинним шляхом, за попередньою змовою ОСОБА_7 з ОСОБА_8 зайшли до будинку за адресою: АДРЕСА_4 разом із потерпілим ОСОБА_11 , та підійшовши до його квартири, під приводом перевірки електролічильників, зайшли до приміщення разом із ним.
Згодом під час розмови, увійшовши в довіру до потерпілого ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , стали представлятись працівниками Управління соціального захисту населення (СОБЕС) та говорити недостовірні відомості щодо заміни старих грошових коштів на нові. Не усвідомлюючи злочинний намір останніх, потерпілий ОСОБА_11 , будучи цілком впевненим в правдивості слів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та те, що останні є працівниками державної установи, дістав зі схованки грошові кошти в сумі 2 700 грн., та за вказівкою останніх мав покласти їх до конверту. Однак, запідозривши останніх в неправомірності їхніх дій, потерпілий тримав грошові кошти у себе в руках, та відмовився передавати їх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Після чого ОСОБА_7 , розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, схопила потерпілого ОСОБА_11 за руку, чим завдала фізичного болю останньому, вихопила із рук потерпілого грошові кошти в сумі 2 700 грн., та передала їх ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_8 , маючи змогу розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, залишили місце злочину.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор в апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що стало підставою для застосування закону, який не підлягає застосуванню та як наслідок, неправильного звільнення обвинувачених від відбування покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
В обґрунтуванні вказує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 маючи злочинний досвід вчинили грабіж, в якому присутні 2 кваліфікуючі ознаки: застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я особи та за попередньою змовою групою осіб, крім того, злочин вчинено при обтяжуючих обставинах: вчинення злочину щодо особи похилого віку, що дає підстави вважати, що їх подальше відбуття покарання без ізоляції від суспільства неможливе.
Крім того прокурор вважає, що висновок суду про можливість виправлення обвинувачених без відбування призначеного покарання з випробуванням не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, та суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких та дані про особу обвинувачених.
Також, на час скоєння злочину та розгляду справи в суді, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суспільно-корисливою працею зайняті не були, а навпаки, злочин вчинили представляючись працівниками Управління соціального захисту населення, що також не враховано судом при звільненні останніх від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених та їх захисника, котрі заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Оскільки встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 учасниками судового розгляду у апеляційному порядку не оскаржуються, тому колегією суддів вони не перевіряються.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Доводи прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.65 КК України, судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинувачених.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_7 вчинила злочин, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вину визнала та щиросердечно у вчиненому розкаялась, вона одружена, має неповнолітню дитину; за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, вчинила кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку.
Обвинувачена ОСОБА_8 вчинила злочин, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вину визнала та щиросердечно у вчиненому розкаялась, вона одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей; за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, вчинила кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку.
Призначене обвинуваченим покарання не суперечить вимогам закону, воно відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про особу винних і є необхідним та достатнім для виправлення останніх та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м.Києва від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: