Справа №760/8575/20
Провадження №11-кп/824/3705/2022 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
08 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали об'єднаного кримінального провадження №12017100090005535, №12020100090001701, №12020100090005720 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2022 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вольськ Саратовської області Російської Федерації, громадянина України, без місця за реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09.10.2006 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.07.2007 за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, 70, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі (звільнений 04.06.2011 по відбуттю строку покарання);
- вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.11.2011 за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки 5 місяців позбавлення волі (звільнений 22.01.2016 по відбуттю строку покарання);
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2021 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., судимості не зняті і не погашені в установленому законом порядку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2022 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців;
- за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання рахувати з 24.11.2020.
Згідно з ч.3 ст.72 КК України вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2021 у виді штрафу в розмірі 850 грн. виконувати самостійно.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_6 залишено без зміни - тримання під вартою.
У строк покарання засудженому ОСОБА_6 врахувано строк його попереднього ув'язнення починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 22.00 год. 24.11.2020 за ч.1 ст.121 КК України та зараховано час перебування під вартою в порядку ст.208 КПК України за ч.3 ст.185 КК України з 12.00 год. 05.03.2020 до 07.03.2020.
Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати на загальну суму 7 971 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 82 коп.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 19.05.2017, приблизно о 15.30 год., бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_6 перебуваючи на вулиці біля вищевказаного будинку, обрав вікно квартири АДРЕСА_3 цього будинку та переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, зайшов у під'їзд № 1, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення кримінального правопорушення відмичок відкрив вхідні двері та проник до квартири, звідки викрав гроші в сумі 500 грн., наручний годинник, який для потерпілої ОСОБА_10 матеріальної цінності не становить, таз місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 500 грн.
05.03.2020, у невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_6 переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи повторно незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, вступив в злочинний змову з особою, яка померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.11.2021 - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на таємне викрадення чужого майна, прибули до буд. АДРЕСА_4 , де зайшли до 1-го під'їзду та піднялися на 3-й поверх.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи згідно з розподіленими ролями, ОСОБА_6 та померла особа приблизно об 11.45 год., підійшли до дверей квартири АДРЕСА_2 . Померла особа подзвонила у двері та переконалась у відсутності господарів, а ОСОБА_6 за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення злочину відмичок, відкрив замок дверей і вони вдвох потрапили до квартири, звідки викрали мобільний телефон «Самсунг» вартістю 1000 грн.; блютуз колонка « Хопестар» вартістю 1000 грн.; мобільний телефон «Самсунг» вартістю 300 грн.; мобільний телефон «Нокіа» вартістю 300 грн.; срібний ланцюжок вартістю 250 грн.; срібну каблучку вартістю 1500 грн.; сережки-біжутерію вартістю 200 грн.; гаманець вартістю 150 грн.; ноутбук із зарядним пристроєм вартістю 4500 грн., жіночу сумку вартістю 200 грн. та з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 9400 грн.
24.11.2020, у період часу приблизно з 21.20 год. до 21.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 , грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні норми поведінки, нехтуючи нормами моралі і моральності, діючи з особливою зухвалістю, вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_8 , якому заподіяв ножем тілесні ушкодження за наступних обставин.
Так, у зазначений день та час, між ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 через те, що ОСОБА_6 пошкодив предметом схожим на ніж автомобіль «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить останньому, між ними виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, який супроводжувався погрозами та нецензурною лайкою з боку обвинуваченого. Після чого ОСОБА_6 з хуліганських спонукань предметом схожим на ніж під час руху автомобіля «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , вдарив зазначений автомобіль. На зауваження та спробу ОСОБА_8 , який вийшов з автомобіля, припинити хуліганські дії ОСОБА_6 , останній продовжуючи свої протиправні хуліганські дії, тримаючи в своїй правій руці заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар у живіт ОСОБА_8 , який намагався припинити його хуліганські дії, спричинивши потерпілому, згідно з висновком Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 042-10-2021 від 04.02.2021, тяжке тілесне ушкодження.
Дії ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, поєднані із проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того дії ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України, які виразились у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням спеціального предмета пристосованого заздалегідь для нанесення тілесних ушкоджень.
Також Дії ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, а також відповідність призначеного покарання тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та обставинам кримінальних справ, просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2022 змінити в частині зарахування строку його попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі, а саме зарахувати строк попереднього ув'язнення, починаючи з часу фактичного затримання, а саме 22 год. 00 хв. 24.11.2020 до 08.07.2022 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні вироку не було враховано положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України від 26.11.2015 №838 - VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
Так, апелянт зазначає, що 24.11.2020 він був затриманий у кримінальному провадженні №12020100090005720 в порядку ст. 208 КПК України та йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався до ухвалення вироку. Крім того, 23 квітня 2021 року ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва кримінальні провадження №12017100090005535 від 19.05.2017 та №12020100090001701 від 05.03.2020 були об'єднані в одне провадження, а надалі 27.07.2021 ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва, були об'єднанні всі три кримінальні провадження в одне (№12017100090005535 від 19.05.2017, №12020100090001701 від 05.03.2020 та №1202010090005270 від 24.11.2020), а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою діяв, а строк його продовжувався не тільки за злочин, який було вчинено 24.11.2020, але і за всіма іншими вчиненими ним злочинами у об'єднаному кримінальному провадженні у тому числі за злочином, вчиненим ним 19.05.2017(ч. 3 ст. 185 КК України), тобто до скасування Закону України від 26.11.2015 №838 - VIII.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, а тому враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність потерпілих.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, думку потерпілого, який поклався на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, поєднані із проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у хуліганстві, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням спеціального предмета пристосованого заздалегідь для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК Українита у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і вид та розмір призначеного ОСОБА_6 покарання, в тому числі і за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про незастосування судом першої інстанції положень ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України від 26.11.2015 №838 - VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», то вони є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшло три кримінальних провадження відносно ОСОБА_6 : 1) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100090005535 від 19.05.2017 щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України (епізод злочинної діяльності - 19.05.2017), в якому запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався; 2) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100090001701 від 05.03.2020 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_11 обвинувачених за ч.3 ст. 185 КК України (епізод злочинної діяльності - 05.03.2020), в якому обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий з 05.03.2020 р. по 07.03.2020 р., в подальшому обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту; 3) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100090005720 від 24.11.2020 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України (епізод злочинної діяльності - 24.11.2020), в якому обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий 24.11.2020 та останньому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Матеріали провадження свідчать, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100090005535 від 19.05.2017 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України (епізод злочинної діяльності - 19.05.2017) об'єднано з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 12020100090001701 від 05.03.2020 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_11 обвинувачених за ч.3 ст. 185 КК України (епізод злочинної діяльності -05.03.2020) та об'єднаному провадженню присвоєно номер 760/8575/20.
В подальшому, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2021 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020100090005720 від 24.11.2020 щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України (епізод злочинної діяльності - 24.11.2020)(№1-кп/760/1825/21 (справа 760/4032/21) було об'єднано з кримінальним провадженням (№1-кп/760/676/21 (справа 760/8575/20) по обвинуваченню Барановського за ч.3 ст. 185 КК України в одне провадження та присвоєно єдиний номер №1-кп/760/676/21 (справа 760/8575/20) .
Відповідно, з моменту об'єднання кримінальних проваджень, запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у виді тримання під вартою почав існувати і у кримінальному провадженні № 12017100090005535, кримінальне правопорушення по якому вчинено 19.05.2017),тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838 - VIII.
В об'єднаному кримінальному провадженні суд першої інстанції 08 липня 2022 року ухвалив вирок, яким в тому числі, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишив без змін до вступу вироку в законну силу.
Стаття 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ передбачала, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. За вказаною нормою у строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIIІ, який набрав чинності 21 червня 2017 року, ст. 72 ч. 5 КК України викладено у такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення у положеннях ст. 5 КК України. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.
Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17, положення ст. 72 ч. 5 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ст. 72 ч. 1 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ст. 4 ч. 2 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIIIяк такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ст. 5 ч. 1 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст. 5 ч. 2 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12017100090005535 від 19.05.2017 ОСОБА_6 вчинив 19.05.2017, однак під вартою по даному кримінальному провадженню він перебував лише з моменту об'єднання даного кримінального провадження з кримінальним провадженням № 12020100090005720 від 24.11.2020 щодо нього ж за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, а саме з 27.07.2021, то саме з зазначеної дати та до дати набрання вироком законної сили - 08.11.2022 включно, ОСОБА_6 на підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838 - VIII, у строк покарання слід зарахувати попереднє ув'язнення в даному кримінальному провадженні з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а на підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону № 2046-VIII зарахувати до строку відбування ОСОБА_6 покарання строк його перебування в місцях попереднього ув'язнення за період з 05.03.2020 по 07.03.2020 та з 24.11.2020 по 26.07.2020 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, змінивши, відповідно в цій частині вирок суду в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2022 щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121, ч.4 ст. 296, ч.3 ст. 185 КК України - змінити в частині застосування вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України 2046-VIII, зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженні з 05.03.2020 по 07.03.2020 та з 24.11.2020 по 26.07.2020 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838 - VIII, зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення в даному кримінальному провадженніз 27.07.2021 по 08.11.2022 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2022 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4