Справа №752/10587/20
Провадження №11-кп/824/3816/2022 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
08 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12020100010002600 за апеляційною скаргою прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2022 у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, студента ПППК «АЛСКО», офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх та недієздатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2022 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: канабіс, масою 5,97 г, що знаходиться на зберіганні в камері збереження речових доказів Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві за квитанцією № ФП-012229 від 20.05.2020 - знищити.
Стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи № 11-2/2188 від 14.05.2020 в розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці (але не раніше 16 год. 45 хв. 23.04.2020) незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 5,97 г, без мети збуту, який був виявлений та вилучений 23 квітня 2020 року о 16 год. 45 хв. під час його особистого обшуку під час затримання за адресою АДРЕСА_2 .
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, просить вирок Голосіївського районного суду м. Києві від 29.08.2022 скасувати в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд при постановлені вироку помилково дійшов висновку про застосування до ОСОБА_7 мінімального покарання згідно санкції статті у виді штрафу, враховуючи, що особа є не працевлаштованою, не має законного джерела доходу, є студентом, що свідчить про те, що майновий стан обвинуваченого судом не досліджувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу та просив за наслідками скасування вироку суду в частині покарання призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 року обмеження волі із застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.
З приводу доводів апеляційної скарги прокурора про призначення обвинуваченому необґрунтовано м'якого виду покарання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, санкція ч. 1 ст. 309 КК передбачає покарання у виді штрафу або виправних робіт або арешту, або обмеження волі.
Всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції при призначенні покарання повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_7 до вчиненого, який визнав свою вину, усвідомив вчинене, на підтвердження чого добровільно звернувся до лікувальної установи ТОВ «ім. Гальченко», де у період з 25.05.2020 по 09.06.2020 пройшов курс лікування з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок епізодичного вживання канабіноїдів. Крім того, судом враховані дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно яких обвинувачений під наркологічним та психологічним наглядом не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, є студентом, офіційно не працевлаштований, його молодий вік, відсутність наслідків від вчиненого ним діяння, зокрема і матеріальної шкоди, обставини за яких кримінальний проступок був вчинений, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зважаючи на зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 нових злочинів буде покарання у виді штрафу.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній меті покарання, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги прокурора, про те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було враховано майновий стан обвинуваченого, який не працевлаштований, законного джерела доходу не має, є студентом, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки суд першої інстанції врахував всі обставини, які враховуються при призначені покарання, передбачені статтею 65 КК України, в тому числі і ті, на які є посилання у апеляційній скарзі прокурора, і з урахуванням всіх обставин у їх сукупності призначив ОСОБА_7 найбільш м'який вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу.
Те, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, в даному випадку, не може свідчити про помилковість висновків суду про можливість застосування до ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, як про це зазначає прокурор, оскільки, як пояснював як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 , він навчається та неофіційно працює і цілком має змогу сплатити штраф, що з огляду на дані про особу обвинуваченого, його молодий вік та встановлені судом першої інстанції обставини у їх сукупності, не викликає сумнівів у колегії суддів про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 реальної можливості виконання ним покарання у виді штрафу.
Додаткових доводів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного вироку чи не були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання та могли б свідчити про те, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, є явно несправедливим через м'якість прокурором в апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного розгляду не надано.
Крім того, прохання апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі є неспроможним та суперечить вимогам закону України про кримінальну відповідальність, оскільки виходить за межі санкції ч.1 ст. 309 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2022 у кримінальному провадженні №12020100010002600 щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4