Справа № 753/9342/22 Головуючий в суді І інстанції - Скуба А.В.
Провадження №33/824/3138/2022 Головуючий - Олійник В.І.
07 листопада 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1
ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн 20 коп.
Згідно постанови суду 11.06.2022 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Ауді» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) по вул. Драгоманова у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя) від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що 09вересня 2022 року в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови, повний текст постанови не булоскладено, відповідно його не було вручено ОСОБА_1 в цей же день.
Вказує, що всупереч вимогам ст.295 КУпАП копія постанови не була направлена на адресу особи, щодо якої її винесено.
Зазначає, що 21 вересня 2022 року йому ( ОСОБА_1 ) в канцелярії Дарницького районного суду м. Києва було видано для ознайомлення матеріали справи №753/9342/22.
Тому, можливість ознайомитись з повним текстом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 21 вересня 2022 року, відтак, подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову у встановлений законодавством строк об'єктивно не було можливим, що вказує на поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею є встановлення факту керування нею транспортним засобом. В той же час, з матеріалів справи не вбачається те, що поліцейськими належним чином було встановлено як факт керування ОСОБА_1 автомобілем, так і рух самого транспортного засобу.
Вказує, що протокол взагалі не містить жодних відомостей стосовно того, на якій частині автомобільної дороги,та з якою орієнтовною швидкістю здійснював рух транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Описуючи у Протоколі нібито наявні у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, поліцейський, серед іншого, зазначив про наявність у затриманого, мовою оригіналу: «... поведінки, що не відповідає обстановці...». Між тим, дане формулювання взагалі не узгоджується з положеннями п.4 Інструкції 1452/735, оскільки у відповідності до приписів цього пункту таке поняття не віднесено до ознак наркотичного сп'яніння.
Звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказує, що поліцейський повинен запропонувати водієві спочатку пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, а у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами - запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Тобто, інспектори, за наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, першочергово мають провести огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці вчинення правопорушення.
В той же час відповідний огляд працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних засобів не проводився.
Вказує, що матеріали справи не містять акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що додатково підтверджує ту обставину, що такий огляд поліцейськими, всупереч положенням Інструкції 1452/735 та Порядку 1103 не проводився.
Протокол не містить жодних відомостей про те, що на момент його затримання ( ОСОБА_1 ) працівниками поліції залучались свідки. В матеріалах справи так само відсутні письмові пояснення свідків.
Таким чином, відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не підтверджуються жодними належними доказами по справі.
При цьому, протокол також не є беззаперечним доказом винуватості цієї особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, оскільки поліцейським під час складення протоколу не було враховано вимоги КУпАП в частині оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, належного фіксування складу адміністративного правопорушення та зібрання доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент прийняття постанови у суді першої інстанції були відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства та дійсно б вказували на наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддею не враховано вимоги ст.280 КУпАП та не з'ясовано, чи взагалі було вчинено правопорушення.
Таким чином, з огляду на викладене, вважає, що розгляд судом першої інстанції справи №753/9342/22 є суто формальним та таким, що здійснений з порушенням норм процесуального законодавства.
Отже, враховуючи усі обставини справи в їх сукупності та наявні у справі докази, ОСОБА_1 та його захисник вважають, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені в протоколі висновки не відповідають дійсним обставинам.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах проадміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки копія оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не направлялась, а повний її текст він отримав лише 21 вересня 2022 року, то апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку.
Суддею враховано фактичні обставини справи та докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 11 червня 2022 року о 22 год. 15 хв. керував автомобілем «Ауді» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) по вулиці Драгоманова у м.Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя).
Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАПкерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 3, 4 Інструкції від 11 листопада 2015 року передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Згідно пунктів 15-20 Інструкції від 11 листопада 2015 року за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст.ст.23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків не заслуговують на увагу, оскільки огляд проводився у відповідності до ст.266 КУпАП з використанням технічних засобів відеозапису і в такому разі наявність свідків не вимагається.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тому, що поліцейський повинен був спочатку запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки, оскільки, відповідно до п.9, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров'я та виключно у присутності поліцейських.
Інших обґрунтованих доводів апеляційна скарга не містить, а наведені вище доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП, не наведено і в матеріалах справи вони не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року, то вони є слушними та такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник