Постанова від 02.11.2022 по справі 753/17181/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

справа № 753/17181/21

провадження № 22-ц/824/2975/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,

при секретарі: Волошиній А.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова лінія 1»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія 1» про стягнення заробітної плати під час карантину,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Нова лінія 1» про стягнення заробітної плати під час карантину та суму недоотриманої заробітної плати після послаблення карантину.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем в період з 21 серпня 2019 року. З 17.03.2020 по 30.03.2020 року позивач перебував у відпустці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CQV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, з 12.03.2020 по 24.04.2020 було оголошено карантин по всій території України, а також заборону руху громадського транспорту.

31.03.2020 р.позивач мав вийти на роботу, однак у зв'язку з оголошеним карантином рух громадського транспорту було відмінено, та він не зміг дістатися до свого робочого місця про що телефоном повідомив начальника ОСОБА_2 .

Лише 26.05.2020, коли частково послабили карантин та відновили рух транспорту по м. Києву позивач зміг приступити до роботи.

Час простою не з вини працівника в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Позивач зазначає, що його заробітна плата складає 10000 гривень на місяць. Проте, відповідачем сплачувалась менша заробітна плата, та недоплаченою є заробітна плата за травень місяць у розмірі 685,75 грн.; за червень - 1 900,00 грн.; за липень - 1 500,00 грн.; за серпень - 1 875,00 грн.; за вересень - 4545,55 грн.; за жовтень - 834,46 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ТОВ «Нова лінія 1» недоотриману заробітну плату під час оголошеного карантину в розмірі 18182,00 грн. та недоотриману заробітну плату після послаблення карантину в розмірі 11340,76 грн, а також моральну шкоду у розмірі 60000,00 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія 1» про стягнення заробітної плати під час карантину відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в червні 2020 року позивач звернувся до відповідача щодо виплати заробітної плати за період з 31.03.2020 року по 23.05.2020 року у розмірі 18 182 грн, однак відповідачем було відмовлено у виплаті, з посиланням на те, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зазначені дні без з'ясованих причин. Апелянт стверджує, що роботодавця було повідомлено в телефонному режимі про неможливість добратись на роботу у зв'язку із обмеженим рухом транспорту в період запровадження карантинних обмежень. Зазначає, що відповідачем здійснено виплату заробітної плати не в повному обсязі.

Апелянт також зазначає про те, що згідно оголошення на сайті robota.ua була вказана заробітна плата у розмірі 10 000,00 грн, та при влаштуванні на роботу відповідач запевнив його, що розмір заробітної плати не буде меншим, ніж той, який вказаний в оголошенні. Разом із тим, відповідачем надано до суду наказ № НЛ-3/202-К згідно з яким встановлений оклад позивача 4180,00 грн та у грудні був збільшений до 4740,00 грн. Також вказує, що робота верстатника деревообробних верстатів, яку він обіймає, відносить до важких і шкідливих умов праці, за які встановлюється підвищена оплата праці.

Позивач неодноразово звертався із листами щодо надання роз'яснень з приводу недоплати заробітної плати, однак відповіді надано не було та такі листи повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Вказує, що дії відповідача щодо невиплати заробітної призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Нова Лінія 1» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що позивач з 01.04.2020 р. по 25.05.2020 р. був відсутній на роботі, та в табелі обліку робочого часу останній був відмічений як «НЗ» - неявка з нез'ясованих причин. У зв'язку із вказаним, підстави для нарахування заробітної плати були відсутні. Представник товариства зазначає, що простою на період карантину оголошено не було, а тому за відсутність працівника на роботі виплата заробітної плати не здійснюється. 21.08.2019 року ПрАТ «Нова Лінія 1» видано наказ № НЛ-3/202 К, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнятий на посаду верстатника деревообробних верстатів (форматно-розкрійна дільниця) з посадовим окладом згідно штатного розпису (4180,00 грн). Із вказаним наказом позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис. Вважає відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи 20.08.2019 року ПрАТ «Нова Лінія» видано наказ № НЛ-3/202-К про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду верстатник деревообробних верстатів (форматно-розкрійна дільниця) з 21.08.2019 р. з випробувальним терміном по 21.09.2019 р. з режимом роботи п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями відповідно до графіку роботи (змінності), з посадовим окладом згідно штатного розпису - 4180,00 грн.

З 17.03.2020 р. по 30.03.2020 р. позивача перебував у щорічній відпустці тривалістю 14 календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CQV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, з 12.03.2020 по 24.04.2020 було оголошено карантин на всій території України, а також припинено рух громадського транспорту в місті Київ.

Позивач з 01.04.2020 р. по 25.05.2020 року був відсутній на роботі та приступив до праці 26.05.2020 року.

Як встановлено судом ПрАТ «Нова Лінія 1» не було встановлено простою на виробництві та не було відправлено працівників у простій.

Вказана обставина сторонами не заперечується.

Відповідно до довідки про доходи встановлено, що у позивача під час прийому на роботу на посаду верстатника деревообробних верстатів посадовий оклад був 4 180,00 грн.

У грудні 2019 року посадовий оклад позивача збільшився та становив 4 740,00 грн.

Згідно з ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, заробітна плата працівнику має виплачуватись регулярно у робочі дні та у строки, встановлені у колективному договорі або нормативним актом роботодавця, що погоджений з первинною профспілковою організацією чи іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом чи уповноваженим колективом представником. Виплата повинна відбуватись не рідше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті.

Відповідно наказу Держкомстату № 489 у разі відсутності працівника на робочому місці у табелі обліку використаного робочого часу проставляється позначка «НЗ» - неявка з нез'ясованих причин.

Судом встановлено, та не заперечується самим позивачем, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі у період з 31.03.2020 р. по 23.05.2020 р.

Відповідно до ст. 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Оскільки простою відповідачем запроваджено не було, ОСОБА_3 був відсутній на роботі у період з 31.03.2020 р. по 23.05.2020 р., відтак з підстави для нарахування заробітної плати у розмірі 2/3 від окладу відсутні.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь недоотриманої заробітної плати задоволенню також не підлягають з огляду на наступне.

Наказом ПрАТ «Нова Лінія» № НЛ-3/202-К 20.08.2019 року встановлено посадовий оклад ОСОБА_1 згідно штатного розпису - 4180,00 грн. Вказаний наказ підписаний позивачем.

Посилання позивача на те, що відповідно до оголошення на сайті robota.ua заробітна плата становить 10000,00 грн не може слугувати належним підтвердженням дійсного посадового окладу.

Відповідно до довідки про доходи за період березень 2020 року - жовтень 2020 року, розрахункових листків ОСОБА_1 виплачувалась заробітна плата в наступних розмірах:

березень 2020 р. - 11801,24 грн (відпрацьовані дні -13);

квітень 2020 р. - (відпрацьовані дні -0 );

травень 2020 р. - 1971,00 грн (відпрацьовані дні - 4);

червень 2020 р. 10062,11 грн (відпрацьовані дні - 20);

липень 2020 р. - 10559,01 грн (відпрацьовані дні - 14);

серпень 2020 р. 10093,17 грн ( відпрацьовані дні - 14);

вересень 2020 р. 6211,18 грн ( відпрацьовані дні -21);

жовтень 2020 р. 4045,33 грн ( відпрацьовані дні - 9).

Отже, позивачу нараховувалась зарплата виходячи з встановленого посадового окладу згідно шатного розпису та з урахуванням кількості відпрацьованих ним днів урахуванням, а також з урахуванням премій та доплат, відтак задоволенню позовні вимоги щодо недоотриманої заробітної плати не підлягають.

Вимога щодо відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про стягнення заробітної плати, а тому підстав для її задоволення також немає.

Рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді

Попередній документ
107296348
Наступний документ
107296350
Інформація про рішення:
№ рішення: 107296349
№ справи: 753/17181/21
Дата рішення: 02.11.2022
Дата публікації: 16.11.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (19.12.2022)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 19.12.2022
Предмет позову: про стягнення заробітної плати під час карантину