Справа № 761/14954/22
Провадження № 2/761/9481/2022
10 листопада 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.
18.10.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про надання строку на примирення подружжя, оскільки відповідач бажає зберегти сім'ю.
В судовому засіданні, яке було призначено 20 жовтня 2022 року, позивач надала відповідь на вказаний відзив, в якому заперечила проти надання строку на примирення, а також зазначила, що рішення про розірвання шлюбу є виваженим, твердим та невідворотним.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача про надання строку для примирення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1ст.111СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Суд відзначає, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі № 206/3459/16-ц та від 26.11.2018 року у справі № 761/33261/16-ц.
Судом з'ясована думка позивача стосовно надання строку на примирення, однак ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, проти надання строку на примирення заперечує, вказує, що рішення є виваженим, твердим та невідворотним.
Суд враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, при категоричній незгоді позивача на примирення, з огляду на обгрунтування щодо неможливості примирення між сторонами, що викладені позивачем у відповіді на відзив, суд вважає, що надання такого строку на примирення буде суперечити ст.24 СК України.
Беручи до уваги заперечення позивача щодо надання строку на примирення, суд не вбачає підстав для надання строку на примирення подружжя.
Керуючись ст.ст.24, 55, 56, 111 СК України, ст.ст.258, 259, 260, 268, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання строку для примирення сторін відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА