14.11.2022 Справа № 756/6170/22
Унікальний № 756/6170/22
Провадження № 2-о/756/265/22
17 жовтня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Любін А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявниця звернулась до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців про тимчасову заборону ОСОБА_2 :
- заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближення на 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та інших місць її частого відвідування;
- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у невідомому йому місці, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 20 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис №486).
Від спільних шлюбних відносин народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, за місцем спільного проживання застосовує у відношенні ОСОБА_1 психічне та фізичне насильство, нецензурно виражається, словесно ображає, принижує заявницю, погрожує фізичною розправою, у зв'язку із чим викликалися працівники поліції.
28.07.2022 о 21 годині при свідках під будинком АДРЕСА_2 ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 кулаком по голові, а також наніс декілька ударів в щелепу, після цього був здійснений виклик працівників поліції, які забрали ОСОБА_2 до управління поліції, та через годину звільнили. Тим часом ОСОБА_1 разом із дитиною переховувалась у матері чоловіка у сусідньому під'їзді - квартира АДРЕСА_3 .
29.07.2022 о 10 годині ОСОБА_2 з погрозами фізичної розправи намагався зламати двері, на що також була викликана поліція. ОСОБА_2 знову забрали до управління поліції, та звільнили за годину. Того ж дня о 12 годині ОСОБА_2 знову намагався зламати двері вже зломом. При всіх цих діях ОСОБА_2 була присутня їх дитина.
На даний час ОСОБА_1 боїться за власне життя та впевнена у неможливості спільного проживання із ОСОБА_2 , у зв'язку з чим тимчасово проживає у знайомих.
Вважає, що дії ОСОБА_2 містять ознаки домашнього насильства і її права потребують державного захисту шляхом видачі обмежувального припису.
Представник заявниці в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи судом повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд ухвалив розглядати справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
20 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис №486).
Від спільних шлюбних відносин народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Статтею 1 цього Закону надано законодавче тлумачення термінів, які вживаються у ньому, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», постраждала особа має право на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (ст.1 Закону).
Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, а також викладені ОСОБА_1 у заяві обставини, дії ОСОБА_2 , а саме вчинення сварок та заподіяння тілесних ушкоджень по відношенню до неї є проявом психологічного та фізичного насильства.
Крім того, у зв'язку з постійними погрозами, а також фізичним насиллям з боку ОСОБА_2 , заявниця неодноразово викликала поліцію по спецлінії «102», що підтверджується наданою відповіддю Оболонського УП ГУНП в м. Києві від 19.08.2022 року.
Як вбачається з листа Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_2 проходив лікування з 05.08.2022 року, в цій лікарні та був виписаний зі стаціонару 28.09.2022 року.
Частиною 1 статті 270 ЦК України, визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145.
Відповідно до п.п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
З матеріалів справи та доданих до неї додатків, вбачається, що ОСОБА_1 є постраждалою від дій ОСОБА_2 , що мають ознаки домашнього насильства.
Згідно статті 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Суд розцінює дії ОСОБА_2 , а саме вчинення сварок, погроз та бійок по відношенню до ОСОБА_1 , як прояв психологічного та фізичного насильства.
Вимога щодо заборонити особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею, судом не може бути задоволена, оскільки дана вимога стосується третіх осіб, які не є учасниками справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність з метою запобігання та протидії домашньому насильству, що має місце з боку ОСОБА_2 , видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, у зв'язку із цим заява підлягає задоволенню частково.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст. 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
1)заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в квартирі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближення на 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
3)заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.11.2022.
Суддя: А.М.Майбоженко