Номер провадження 3/754/4188/22
Справа №754/9811/22
14 листопада 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованого у АДРЕСА_1
ІПН НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -
У протоколі від 12.10.2022 року вказано про те, що ОСОБА_1 12.10.2022 року об 11 годині 50 хвилин керував транспортним засобом Богдан д/н НОМЕР_2 по вул.. Милославській у м. Києві, який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів маршрутом № 233, без документів дозвільного характеру, що засвідчують використання автобуса на маршруті на законних підставах, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КпАП України.
В суді ОСОБА_1 вину свою у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що при перевірці документів було встановлено, що у нього закінчився термін дії тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб. Але при цьому зазначив, що транспортний засіб належить ПП «АВЕН-ЄЗЕР», а тому саме приватне підприємство повинно контролювати строк дії вказаного документу. Також він не є суб'єктом вчинення даного правопорушення, у зв'язку з чим просив провадження у справі закрити.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з?ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При складанні протоколу та прийнятті постанови повинно бути з?ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Так, частиною 1 статті 164 КпАП України передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автобусом на маршруті № 233 без дійсного тимчасового реєстраційного талону на транспортний засобі.
Але слід зазначити, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки не здійснює господарську діяльність, транспортний засіб належить приватному підприємству і саме підприємство здійснює господарську діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів.
Згідно із п.1 ст. 247 КпАП України розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, з урахуванням встановлених у справі обставин, досліджених доказів, суд приходить до висновку, що факт порушення ОСОБА_1. вимог ч. 1 ст. 164 КпАП України не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.164, 247, 283, 284 КпАП України, -
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Суддя О.В.Лісовська