Справа № 545/4212/22
Провадження № 1-в/545/912/22
14.11.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, спільне подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого,
Засудженого: 10.04.2019 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки,
Початок строку покарання - 26.11.2018 року
Кінець строку покарання - 26.05.2026 року
Державна установа « Крюковська виправна колонія № 29 звернулася до суду з спільним поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те , що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув Ѕ частину строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.
Від представника колонії та засудженого до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представник спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання адміністрації Крюковської ВК № 29 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.537 ч.2 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України ( в ред. чинній на момент вчинення кримінального правопорушення ) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 1/2 строку покарання.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Так, ОСОБА_4 засуджений 10.04.2019 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки . Кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинено в стані алкогольного сп'яніння .
За час відбування покарання засуджений стягнень не мав, має 10 заохочень.
Попри те, що стягнень ОСОБА_4 не має, з матеріалів справи вбачається, що рішенням дисциплінарної комісії ДУ « Крюковська виправна колонія » №29 від 23.11.2021 року за допущене ОСОБА_4 порушення режиму утримання вирішено провести з ним бесіду виховного характеру ( Т. 2, а.о.с. 6 ).
Як вбачається із характеристик на засудженого ОСОБА_4 від 18.12.2020 року , від 23.06.2021 року , останній в ДУ « Старобільський слідчий ізолятор характеризувався посередньо ( Т. 1, а.о.с. 198,243 ).
Даний факт також підтверджується витягом із протоколу засідання комісії Крюковської виправної колонії № 29 від 23.06.2021 р. № 12, згідно якого вбачається, що засуджений стає на шлях виправлення, однак йому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (Т.1, а. о/с 245).
Як вбачається із довідок про працевлаштування засудженого, ОСОБА_4 з липня по листопад 2020 року, в лютому, травні 2021 року не працював, норми виробітку виконував не завжди (Т.1, а.о.с.185,212,237,248, Т.2, а.о.с. 47 ).
Лише згідно останньої характеристики, направленої до суду разом із поданням про умовно-дострокове звільнення від 29.08.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання ( а.с. 2-3 ).
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право-слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування
покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Доводи подання ДУ « Крюковська виправна колонія № 29 » про позитивну характеристику засудженого є недостатніми для висновку про його виправлення, оскільки остання за часом характеристика, направлена до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення, не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_4 твердо став на шлях виправлення та заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Викладене вказує на те, що ОСОБА_4 в повній мірі не довів своє виправлення, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним.
Таким чином, суд враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_4 , його поведінку за весь період відбування покарання, в томі числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, вважає, що встановлені обставини не дають підстави вважати , що сумлінною поведінкою та ставленням до праці останній довів своє виправленні і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України суд, -
В задоволенні подання Державної установи « Крюковська виправна колонія (№ 29) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1