іменем України
(заочне)
Справа №377/445/22
Провадження №2/377/233/22
02 листопада 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Отапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
19 вересня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником за довіреністю ОСОБА_2 , в якій він, посилаючись на статті 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 206611, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованості в розмірі 66969,45 гривень та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 992,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.09.2021 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66946215 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в розмірі 66969,45 гривень на підставі виконавчого напису №206611, виданого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. У виконавчому написі № 206611, вчиненому 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зазначено стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти за період з 08.02.2021 по 25.05.2021 включно у розмірі: 26907,24 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 39562,21 гривні - заборгованість за нарахованими та несплаченим процентами та комісією, на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», якому ПАТ «ТАСКОМБАНК» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу б/н від 08.02.2021 за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016, укладеним між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 . Виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною. Рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 377/692/20 відмовлено в задоволенні позову АТ «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», про стягнення заборгованості за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016 у зв'язку зі спливом строку позовної давності. У цьому рішенні суду зазначено, що пунктом 1 розділу 2 Заяви -договору визначено, що строк дії кредитного ліміту за цією заявою- договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. Як встановлено судом з розрахунку заборгованості, останній платіж відповідачем був здійснений 23 грудня 2016 року, після 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 не здійснювалися платежі на погашення кредитної заборгованості. Позовна заява Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» була надіслана до суду 19 листопада 2020 року. Враховуючи, що після 23 грудня 2016 року відповідачем не здійснювалися щомісячні платежі на погашення кредитної заборгованості, а позов Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» направило до суду 19 листопада 2020 року, тобто після спливу позовної давності, то за заявою відповідача ОСОБА_1 підлягає застосуванню позовна давність щодо заявлених позивачем основних вимог та, виходячи із змісту статті 266 ЦК України, і додаткових вимог, оскільки письмового договору про збільшення строку позовної давності за домовленістю сторін суду не надано. Нотаріус вчинив виконавчий напис 22.06.2021 усупереч ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки відповідач звернувся 22.06.2021 за вчиненням виконавчого напису та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Нарахування відсотків після спливу визначеного договором строку кредитування з 08.02.2021 по 25.05.2021 є безпідставним. Позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менш, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису не отримував від відповідача про порушення кредитних зобов'язань, а тому позивач був позбавлений права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. При вчиненні спірного виконавчого напису приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення відповідачем та отримання позивачем такої письмової вимоги, чим порушив процедуру вчинення виконавчого напису, передбачену п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Також приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосував Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі -Перелік), затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 в редакції постанови КМУ №662 від 26.11.2014, яка на той час була вже нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017. Оскільки в судовому порядку постанову № 662 від 26.11.2014 визнано незаконною та нечинною в частині доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження 61-12629св19). Виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14. Нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору, оскільки заяву -договір № 018/2672972-СК від 26.07.2016 не було посвідчено нотаріально. Отже, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з огляду на п. 92-95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Ухвалою судді від 23 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 20 жовтня 2022 року.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2022 року судовий розгляд справи відкладено на 02 листопада 2022 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач та його представник у призначене судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. У матеріалах справи знаходиться клопотання представника позивача Піндура М.М., в якому він просив розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач свого представника повторно в судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки його представника суду не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не направив. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в призначене судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 02 листопада 2022 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цієї справи, оглянувши матеріали цивільної справи №377/692/20 ( провадження №2/377/195/22), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено з матеріалів справи, що 26 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» у формі підписаної сторонами заяви-договору було укладено договір №018/2672972-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням кредитного ліміту) Кредитна картка «Велика п'ятірка» (а. с. 11-13).
Відповідно до пунктів 1-3 Розділу 1 «Підтвердження укладання Заяви-договору на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб» підписанням цієї Заяви-договору на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки ОСОБА_1 : акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті банку:www.tascombank.com.ua, на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, і беззастережно приєднався до умов Договору (з усіма змінами та доповненнями, що відбулися протягом дії цієї Заяви-договору); просив банк відкрити поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів на його ім'я та оформити платіжну картку згідно інформації, наведеної у Заяві на випуск електронного платіжного засобу; просив банк встановити йому на його поточний рахунок у гривні кредитний ліміт в рамках кредитного продукту «Кредитна картка «Велика п'ятірка» для здійснення операцій за рахунком, сума яких перевищує залишок коштів на рахунку, в межах якого він має право здійснювати операції за рахунок наданого банком кредиту та здійснювати у відповідності до статті 1069 Цивільного кодексу України кредитування рахунку в розмірі та на умовах згідно інформації, наведеній у цій Заяві-договорі, та на умовах, визначених Договором, при цьому зобов'язався повернути кредит на сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, згідно умов Договору.
Позивач погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються йому у зв'язку з обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до Договору шляхом підписання цієї Заяви-договору, встановлюється відповідно до умов Договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту. Остаточне рішення щодо встановлення кредитного ліміту приймається банком і банк має право відмовити у встановленні кредитного ліміту без пояснення причини. Підписання даної заяви свідчить про його пряму і безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Пунктами 4-5 Розділу 1 вказаної Заяви-договору ОСОБА_1 підтвердив, що дана заява-договір є невід'ємною частиною Договору, а також, що він ознайомлений із змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згоден, умови Заяви-договору та Договору є зрозумілими для нього, обов'язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні.
Пунктом 1 розділу 2 Заяви-договору визначено, що строк дії Кредитного ліміту за цією заявою-договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або закриття поточного рахунку.
У пункті 2 розділу 2 Заяви-договору зазначено, що ця Заява-договір оформлена (заповнено та підписано) у двох примірниках, по одному для клієнта та для АТ «ТАСКОМБАНК» та є документом, що підтверджує відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у валюті гривні відповідно до тарифного плану «Кредитка 2625», операції за якими можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів, оформлення банківської платіжної картки.
26 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ТАСКОМБАНК» було підписано Додаток № 1 «Умови надання та обслуговування кредитної лінії» до Заяви-договору №018/2672972-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням кредитного ліміту) від 26.07.2016, з яких вбачається, що: кредитна лінія надається на споживчі цілі фізичним особам; строк дії ліміту кредитної лінії - 365 днів з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; форма кредитування - встановлення на поточний рахунок ліміту кредитної лінії; розмір ліміту кредитної лінії становить від 1000 до 100 000 гривень; проценти за користування кредитною лінією нараховуються банком щоденно, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня за методом «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році, з урахуванням пільгового періоду; порядок повернення заборгованості за кредитною лінією - щомісячна сплата суми обов'язкового мінімального платежу, розмір, порядок сплати та складові якого визначаються у тарифах; сплата заборгованості відбувається шляхом договірного списання з поточного рахунку.
Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 206611, вчиненим 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, запропоновано стягнути з боржника ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», якому Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу б/н від 08.02.2021 за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016, укладеним між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 . Строк платежу за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та стягнути з ОСОБА_1 за період з 08.02.2021 по 25.05.2021 включно суму у розмірі: 26907,24 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 39562,21 гривні - заборгованість за нарахованими та несплаченим процентами та комісією. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат стягнуто плати зі стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума заборгованості становить 66969,45 гривень. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і має бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його вчинення (а.с. 10).
27 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. на підставі цього виконавчого напису виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66946215 (а.с.14-15).
Вирішуючи спір згідно з встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з такого.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Частинами першою, другою статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Проте, докази отримання ОСОБА_1 вимоги кредитора про усунення порушень відповідачем не надані.
Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_1 за період з 08.02.2021 по 25.05.2021 включно стягнуто заборгованість за тілом кредиту в сумі 26907,24 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченим процентами та комісією в сумі 39562,21 гривні.
З оглянутих у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 377/692/20 вбачається, що у листопаді 2020 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з відповідача на користь позивача: кредитну заборгованість за Заявою-договором №018/2672972-СК від 26.07.2016, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 29.01.2020 становить 62061, 72 гривень, в т.ч.: 26907,24 гривні - заборгованість за тілом кредиту; 35154,48 гривень - заборгованість за відсотками ( в т.ч. прострочена); суму нарахованого штрафу за Заявою-договором №018/2672972-СК від 26.07.2016 в розмірі 1100 гривень (справа № 377/692/20, а.с. 2-6).
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016 в сумі, що становить 63 161 гривню 72 копійки, яка складається з : 26907,24 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 35154,48 гривень -заборгованості за відсотками; 1 100 гривень - суми нарахованого штрафу за період з 29.01.2019 по 29.01.2020, та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні (справа № 377/692/20, а. с. 81-86).
19 травня 2021 року до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну вибулого стягувача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» щодо виконання рішення у справі № 377/692/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 018/2672972-СК (справа № 377/692/20, а.с. 92-96).
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 28 травня 2021 року заяву задоволено, замінено стягувача у виконавчих листах з примусового виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року у справі № 377/692/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором №018/2672972-СК від 26.07.2016 в сумі 63 161 гривня 72 копійки, яка складається з : 26 907,24 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 35 154,48 гривень -заборгованості за відсотками; 1 100 гривень - суми нарахованого штрафу за період з 29.01.2019 по 29.01.2020, та судових витрат по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні, з АТ «ТАСКОМБАНК», як вибулої сторони, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як такого, що набув усі права та обов'язки стягувача згідно з договором факторингу № б/н від 08 лютого 2021 року (справа № 377/692/20, а.с. 141-145).
23 червня 2022 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду (справа №377/692/20, а.с. 162-175).
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 05 серпня 2022 року заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до судового розгляду (справа №377/692/20, а. с. 239-242).
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 вересня 2022 року, яке набрало законної сили 14 жовтня 2022 року, у задоволенні позову Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності щодо заявлених позивачем основних та додаткових вимог ( справа №377/692/20, а.с.263-271).
Враховуючи те, що у цивільній справі №377/692/20 Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26.07.2016 у сумі, що становить 63161 гривню 72 копійки, яка складається з : 26907,24 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 35154,48 гривень -заборгованості за відсотками; 1100 гривень - суми нарахованого штрафу за період з 29.01.2019 року по 29.01.2020 року, у стягненні якої рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 вересня 2022 року відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності як за основними так і додатковими позовними вимогами, та в оспорюваному виконавчому написі запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 08.02.2021 по 25.05.2021 в розмірі: 26907,24 гривень -заборгованість за тілом кредиту; 39562,21 гривні - заборгованість за нарахованими та несплаченим процентами та комісією, то виникає обґрунтований сумнів, що вказана в оспорюваному виконавчому написі заборгованість за тілом кредиту, нарахованими та несплаченими процентами і комісією виникла саме в період з 08.02.2021 по 25.05.2021, а також чи взагалі існувала вказана заборгованість в такому розмірі на період часу, що зазначений у виконавчому написі, та чи не пропущено строк позовної давності відносно щомісячних платежів, які складають суму заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості із зазначенням руху коштів за вказаний у виконавчому написі період відповідачем не наданий.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитним договором №018/2672972-СК від 26.07.2016 з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 66969,45 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.
Також суд враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., у виконавчому написі від 22 червня 2021 року № 206611 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який станом на дату вчинення виконавчого напису був нечинним.
У той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Установлені судом обставини свідчать, що серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Наданий нотаріусу кредитний договір №018/2672972-СК від 26.07.2016, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ТАСКОМБАНК» у формі Заяви-договору № 018/2672972-СК від 26.07.2016 з Додатком №1 до Заяви-договору № 018/2672972-СК, не посвідчений нотаріально, а тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Виходячи із зазначених обставин, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 206611, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26 липня 2016 року за період з 08.02.2021 по 25.05.2021 та за вчинення цього виконавчого напису в розмірі 66969,45 гривень необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 992,40 гривні за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258- 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 206611, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 018/2672972-СК від 26 липня 2016 року та за вчинення виконавчого напису в розмірі 66969,45 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 гривні.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 5 Б.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, місцезнаходження: Київська область, місто Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 507 (Бізнес Центр «Карат»).
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 6/5.
Повне заочне рішення суду складено 02 листопада 2022 року.
Суддя Н. С. Бабич