Справа №293/1673/22
Провадження № 3/293/1395/2022
10 листопада 2022 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого малярем в ТОВ «Універсал Технологія», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серії ААБ №029271 про адміністративне правопорушення встановлено, що 11.10.2022 о 10 год. 10 хв. на а/д Житомир-Виступовичі на 158 км. ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під час відеозйомки на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 після роз'яснення прав та обов'язків передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 11.10.2022 о 10 год. 10 хв., рухаючись в напрямку м. Житомир, був зупинений працівниками патрульної поліції, на вимогу поліцейського надав посвідчення водія та під час спілкування з патрульним поліції, останній повідомив його про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Він погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу алкотестер Драгер, однак поліцейський відмовив йому в цьому. Зазначив, що на прохання патрульного поліції погодився говорити на камеру, що відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння. Вважає протокол складений відносно нього незаконним, у зв'язку із порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння та складання протоколу, а тому справу про притягнення його до адміністративної відповідальності просив закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засідання захисник правопорушника адвокат Єсін П.С. просив закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як на підставу закриття провадження стосовно ОСОБА_1 посилався на порушення вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008. Зокрема, зазначив, що виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський не видав направлення водію до спеціального закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, не вилучив посвідчення водія, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський мав в присутності двох свідків скласти протокол про адміністративне правопорушення, однак свідки залучені не були, права ОСОБА_1 не роз'яснювали.
Опитана в судовому засіданні як свідок дружина ОСОБА_1 пояснила, що в 11.10.2022 о 10 год. 10 хв., рухаючись в напрямку м. Житомир, їх зупинили патрульні поліції. На вимогу поліцейського чоловік показав посвідчення водія та вийшов з автомобіля. В ході розмови поліцейський запропонував чоловіку пройти огляд на стан сп'яніння на що чоловік вказав, що не вживав спиртні напої, однак погодився пройти огляд на стан сп'яніння на алкотестер Драгер, однак патрульний поліції склав протокол про адміністративне правопорушення та дозволив їхати далі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В порядку статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За приписами п.п. 4,6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п.п.6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В ході судового розгляду встановлено, що 11.10.2022 року о 10 год. 10 хв. на а/д Житомир-Виступовичі на 158 км. ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під час відеозйомки на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №029271 від 11.10.2022 року.
Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №029271 від 11.10.2022 (а.с.2); відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.4), що міститься на DVD диску від 11.10.2022.
Як вбачається з долучених до справи трьох відеозаписів (а.с.4), водій ОСОБА_1 підтвердив керування транспортним засобом, підтвердив роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, після виявлення поліцейським у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту), водій повідомив про вживання напередодні алкогольних напоїв, після чого поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Alkotest Drager» або в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Після цього працівником поліції повідомлено про складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що заперечень не було. Після складання протоколу ОСОБА_1 підписав його без зауважень, повідомив, що із забороною керування ознайомлений та повідомить свого товариша.
При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на водія, який керував транспортним засобом з ознаками сп'яніння та відмовився на законну вимогу патрульних поліцейських від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі.
Даними оглянутих відеофайлів поза розумним сумнівом підтверджено факт наявності у водія ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного сп'яніння, про що патрульний поліцейський повідомив останньому, що давало поліцейським правові підстави для вимоги водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівник поліції змусив його відмовитись від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, суд вважає голослівними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на викладене, як того вимагає ст. 266 КУпАП, п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. №1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп'яніння зафіксована за допомогою технічних засобів відеозапису.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
При цьому, ОСОБА_1 зауважень щодо змісту протоколу не подав, натомість в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення письмово зазначив, що «вживав спиртні напої минулого дня, пояснення буде давати в суді, з забороною подальшого руху ознайомлений», ознайомився під підпис із зазначеними в протоколі обставинами, щодо роз'яснення прав та обов'язків, та без зауважень підписав протокол.
Відповідно до копії постанови серії БАВ №326876 від 11.10.2022року, доданої до матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП, а саме за порушення правил користування ременем безпеки та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.3), який ОСОБА_1 оплатив.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів того, що до водія зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення чи вчинення тиску. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження їх дій, рішення суду, тощо) суду не надано.
Таким чином, з огляду на те, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була зафіксована поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме нагрудної бодікамери поліцейського, і відеозапис було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №029271 від 11.10.2022 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В ході складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень вимог ст.266 КУпАП допущено не було.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення судом накладається відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст. 33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суддя призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 251, 252, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ