Справа № 752/11704/22
Провадження №: 3/752/6585/22
10.11.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участіОСОБА_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 375621 від 09.08.2022, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено, що 09.08.2022 о 22:45 у м. Києві по просп. Науки він керував транспортним засобом Yamaha Vino, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя).
Згідно зі складеним протоколом від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився.
До зазначеного протоколу приєднано лазерний диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, де зафільмовано спілкування співробітників поліції з ОСОБА_1 , його жінкою ОСОБА_2 , бланк цього ж протоколу, який складається для вручення правопорушнику, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2022.
Під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 повністю заперечив своє перебування у стані наркотичного або ж будь-якого іншого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, надав суду усні пояснення, за змістом яких він і свою вину у цьому порушенні він повністю визнає, пояснює це непідготовленістю до перевезення пасажирки, яку у пізній час (впритул до комендантської години) довелося забирати з роботи, на якій вона затрималася. Рухаючись по естакаді біля фабрики "Рошен" помітив, як патрульний автомобіль розвернувся, попрямував за ним та висловив йому вимогу про зупинку. Під час зупинки всі вимоги поліцейських виконував, пред'являв документи, представився, надав для огляду мопед та свою сумку на предмет наявності заборонених речовин, особистий телефон, надавав пояснення, у тому числі про свій одяг, що викликав невдоволення у правоохоронців, які стверджували, що він не вправі носити воєнну форму. На вимогу проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду на стан сп'яніння також погодився, перевіз мопед у зону, де його зупинення і залишення було безпечним і відповідало правилам дорожнього руху, розмістився у патрульному автомобілі разом зі своєю жінкою, щоб проїхати до медичної установи на освідування. Через декілька хвилин партульні повідомили, що жінці не можна їхати до медичної установи і вона має вийти. Оскільки з моменту зупинення мопеду, перевірки документів, спілкування з патрульними пройшов досить тривалий час і вже настала комендантська година, ОСОБА_1 просив патрульних все ж таки взяти його жінку до медичної установи або ж доставити додому, адже вони мешкають неподалік, або ж дозволити довезти жінку додому самостійно у супроводі патрульного автомобіля, мотивуючи це забороною порушення режиму комендантської години та наявністю певних небезпек для молодої особи жіночої статі щодо пішого переміщення містом без будь-якого підтвердження того, що вона з об'єктивних причин не дотримується вимог комендантської години. Всі прохання ОСОБА_1 викликали невдоволення і роздратування патрульних. Після тривалого неконструктивного діалогу з цього приводу його та його жінку привезли додому, проте до лікаря нарколога його не повезли, послалися на його відмову від огляду. Надалі відносно нього склали протокол за ст. 130 КУпАП через нібито відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Як наголошував ОСОБА_1 він активно і наполегливо доводив свою готовність проїхати до медичного закладу для перевірки на стан сп'яніння. Не вважає, що відмовлявся від огляду.
На запитання суду (судді) про те, чи вживав він напередодні наркотичні засоби, чи було роз'яснено водієві його права та обов'язки як особі, відносно якої складається протокол про адміністративне правопорушення на місці зупинки, чи роз'яснено процедуру проходження огляду, чи видано на руки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи пояснено про необхідність проходження огляду протягом двох годин від моменту зупинки, ОСОБА_1 надав негативну відповідь.
Після заслуховування пояснень ОСОБА_1 судом (суддею) було досліджено відеозапис з нагрудної камери патрульного та встановлено, що пояснення водія у повній мірі відповідають зафільмованим обставинами.
Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, заслуховування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозапис з нагрудної камери співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 130 КУпАП відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як унормовано у ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
За приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
З викладених положень зазначеної Інструкції № 1452/735 слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння водія проводиться в медичному закладі, оскільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язково проводяться лабораторні дослідження і працівник поліції повинен оформити направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку.
Так, у п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вказується, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735.
У п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 (надалі по тексту Інструкція № 1376) зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Досліджені відеозаписи, що були представлені суду, беззаперечно доводять той факт, що ОСОБА_1 не роз'яснювалися його права, не було виписано і видано відповідного направлення, а тому суд (суддя) не приймає в якості належного і допустимого доказу той бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який містить дату 10.08.2022, адже ОСОБА_1 воно фактично не надавалося. При складенні протоколу відносно ОСОБА_1 таке направлення взагалі не виписувалося, а з огляду на вищенаведені норми законодавства, незрозумілою видається взагалі оформлення цього направлення, за умови, що патрульні поліцейські дійшли висновку про відмову водія від проходження огляду саме на стан наркотичного сп'яніння.
Також суд зауважує, що перевіривши зіниці очей ОСОБА_1 стосовно того, як вони реагують на світло, поліцейський не сказав про те, що зіниці водія не реагують на світло, його подальші дії та висловлювання також не містять жодних видимих показників того, що при направлення світла ліхтаря у очі ОСОБА_1 його зіниці не реагували на світло, тобто така ознака не була установлена. Відсутні також і видимі свідчення того, що має почервоніння обличчя. Про жвавість мови та рухів поліцейським зауважив сам ОСОБА_1 , вказуючи на свою гіперактивність.
З огляду на відповідність подій, які передували та мали місце у ході складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поясненням водія, факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння судом (суддею) не вбачається.
Враховуючи викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність як події, так і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та з огляду на наявність порушень процедури оформлення адміністративного матеріалу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 не визнав свою винуватість щодо керування автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння та у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння та, відповідно, винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надав послідовні та логічні пояснення щодо подій, які мали місце вночі з 09.08.2022 та 10.08.2022, за наслідками якого відносно нього було складено протокол, які не викликають обґрунтованих сумнівів у їх достовірності в сукупності з даними зазначеними на відеозаписах.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко