Справа № 285/6020/22
провадження № 2-н/0285/224/22
11 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Сташків Т.Г., розглянувши заяву акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЖИТОМИРГАЗ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,
09.11.2022 року АТ «ОГС «ЖИТОМИРГАЗ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1578,49 грн, здійснити розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Однак, до заяви не додано договору, укладеного між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Крім того, заявником не надано підписаної боржником заяви-приєднання до Типового договору постачання газу побутовим споживачам в паперовому чи електронному варіанті.
Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Суди по-різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено договору, укладеного у письмовій формі між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, то у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 3 ч. 3 ст. 163 та п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України.
Аналогічні висновки висловлені у постановах Житомирського апеляційного суду по справах № 285/2581/22, 287/2214/21, 293/884/21 за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Крім того, відповідно до положень ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Боржник ОСОБА_1 згідно матеріалів заяви зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно положень п.п. 3, 3-1 розділу ХІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій тастатус суддів" районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Відповідно до зазначеної постанови, що набрала законної сили 19 липня 2020 року, у Житомирській області утворено Новоград-Волинський район (з адміністративним центром у місті Новоград-Волинський) у складі територій Баранівської міської, Барашівської сільської, Брониківської сільської, Городницької селищної, Довбиської селищної, Дубрівської сільської, Ємільчинської селищної, Новоград-Волинської міської, Піщівської сільської, Стриївської сільської, Чижівської сільської, Ярунської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Місце проживання боржника є м. Баранівка, яке відноситься до Баранівської міської територіальної громади, тому на вказаний спір поширюється юрисдикція Баранівського районного суду Житомирської області.
Відтак заява про видачу судового наказу подана стягувачем з порушенням правил підсудності, що є згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України самостійною підставою для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЖИТОМИРГАЗ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1578,49 грн.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.Г. Сташків