Справа: 164/1005/21
п/с 2/164/110/2022
3 листопада 2022 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Панасюк Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Піддубного О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, -
27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, який обґрунтував тим, що 5 лютого 2021 року Маневицьким районним судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення із нього аліментів на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 січня 2021 року до досягнення ними повноліття. Однак діти проживають разом із ним, перебувають на його повному утриманні, а відповідачка лише декілька разів передала продукти харчування, іншої матеріальної допомоги не надає. Просив суд зменшити розмір стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_5 , а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно в залежності від прожиткового мінімуму дітей віком від 6 до 18 років з урахуванням частки стягувачки, але не більше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позовної заяви про зменшення розміру аліментів в суд і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків.
На виконання ухвали суду 8 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив суд зменшити розмір аліментів, сплачуваних ним на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 627,50 гривень на кожну дитину щомісячно з корегуванням цього розміру в залежності від зміни прожиткового мінімуму дітей віком від 6 до 18 років, починаючи з моменту подачі позовної заяви про зменшення розміру аліментів в суд і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 8 жовтня 2021 року повторно позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано необхідний строк для усунення недоліків.
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву, в якій просив суд зменшити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1 за судовим наказом Маневицького районного суду від 5 лютого 2021 року на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 627,50 гривень на кожну дитину щомісячно з корегуванням цього розміру в залежності від зміни прожиткового мінімуму дітей віком від 6 до 18 років, починаючи з моменту подачі позовної заяви про зменшення розміру аліментів в суд і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження у даній справі, а ухвалою від 16 листопада 2021 року підготовче провадження закрито та призначено до судового розгляду.
15 листопада 2021 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд звільнити його від сплати аліментів за судовим наказом на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей з дня їх стягнення.
Відповідачка ОСОБА_2 правом подати відзив, передбаченим ст. 191 ЦПК України, не скористалася, а також не з'являлася в судові засідання.
Так, будучи належним чином повідомленою про годину та дату призначеного судового засідання, зокрема, на: 11 годину 2 лютого 2022 року, 10 годину 30 хвилин 30 травня 2022 року, 5 липня 2022 року, 30 червня 2022 року, 1 серпня 2022 року, 11 годину 13 вересня 2022 року, 9 годину 00 хвилин 5 жовтня 2022 року для участі в розгляді справи відповідачка не з'явилася, подала через канцелярію суду заяви про відкладення судового засідання (через необхідність скористатися правовою допомогою, через смерть батька, через хворобу), у зв'язку з чим справа розглядом відкладалася.
В судове засідання, призначене на 13 годину 30 хвилин 3 листопада 2022 року також не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою, жодних підтверджуючих документів про перебування на лікуванні не долучила.
Позивач та його представник, кожен зокрема, заперечили щодо відкладення розгляду справи, оскільки вважають, що відповідачка зловживає своїми процесуальними правами, а тому просили провести судове засідання у її відсутності.
Згідно з частиною першою ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
На думку суду, чергова заява ОСОБА_2 про відкладення справи розглядом є зловживанням процесуальними правами, що, в свою чергу, призводить до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки, а тому, беручи до уваги предмет позову, а також те, що інтереси дітей переважають над інтересами батьків, приходить висновку про розгляд справи за відсутності відповідачки, що також відповідатиме вимогам ст. 223 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Із аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має саме той із батьків, з ким проживає дитина.
Судом встановлено, що згідно судового наказу, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 5 лютого 2021 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі однієї третини всіх його видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 січня 2021 року до досягнення ними повноліття (а.с.7).
Постановою Волинського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року рішення Маневицького районного суду Волинської області від 21 грудня 2021 року, яким було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини відмовлено (а.с. 85-88).
Із відповіді Маневицької селищної ради від 18 лютого 2022 року на заяву представника позивача про здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів вбачається, що 16 лютого 2022 року працівниками відділу «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Маневицької селищної ради спільно з фахівцем соціальної роботи територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Маневицької селищної ради Волинської області обстежили умови проживання одержувача аліментів ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження виявлено, що діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю не проживають (а.с. 64).
Вказаний факт також зафіксований у інформації відділу «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Маневицької селищної ради Волинської області від 18 лютого 2022 року та 25 березня 2022 року, наданої на запит сторони позивача (а.с. 65-66).
Із висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 9 червня 2021 року встановлено, що на час проведення інспекційного відвідування неповнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживають разом із батьком ОСОБА_1 (а.с. 8).
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (частина 4 статті 273 ЦПК України).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Системний аналіз норм сімейного законодавства дозволяє суду зробити висновок, що оскільки право на стягнення аліментів належить тому з батьків, з яким проживають та на утриманні якого перебувають діти, він може бути звільнений від сплати аліментів, що були присуджені за рішенням суду у разі істотної зміни обставин, а саме спільного проживання із дітьми та здійснення їх повного утримання.
За вимогами частин 1 - 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши докази, надані стороною позивача на підтвердження позовних вимог, суд приходить висновку, що позов є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
Отже, саме з моменту звернення з відповідним позовом до суду, суб'єктивні права позивача підлягають захисту в судовому порядку.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом, на розгляді в Маневицькому районному суді перебував позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, тобто був наявний спір між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_11 .
Беручи до уваги те, що постановою Волинського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року було скасовано рішення Маневицького районного суду від 21 грудня 2021 року, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 та у задоволенні позову відмовлено, суд приходить висновку, що позовні вимоги про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 підлягають задоволенню саме з 18 квітня 2022 року.
На підставі ст. ст. 180 - 182, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 17, 76 - 78, 89, 259, 263, 273, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини всіх його видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 січня 2021 року до досягнення ними повноліття, визначених судовим наказом Маневицького районного суду Волинської області від 5 лютого 2021 року у справі №164/45/21 (п/с 2-н/164/4/2021), - з 18 квітня 2022 року.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2022 року.
Суддя
Маневицького районного суду І.С. Токарська