про арешт тимчасово вилученого майна
Справа № 621/2351/22
Провадження 1-кс/621/483/22
14 листопада 2022 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,
Старший слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022221260000328 від 11.11.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 09.11.2022 близько 12 год. 00 хв. не встановлена особа, шляхом вільного доступу, в період дії військового стану на території України, поруч із КНП «Зміївське поліклінічне відділення» скоїла крадіжку велосипеду, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила останній матеріальну шкоду.
11.11.2022 слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221260000328 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
11.11.2022 під час проведення огляду місця події в період із 17 год. 35 хв. по 18 год. 31 хв. на території домоволодіння АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: велосипед ХМК дорослого типу із рамою чорного кольору, крилами та дисками білого кольору в комплектному проте розібраному вигляді із корзиною, що належить ОСОБА_4 .
За результатом огляду вилучено велосипед ХМК дорослого типу із рамою чорного кольору, крилами та дисками білого кольору в комплектному проте розібраному вигляді із корзиною.
Вилучене майно оглянуто та постановою слідчого від 11.11.2022 визнано речовим доказом.
Оскільки вище зазначене майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовим доказом по справі, посилаючись на положення ст.ст. 131, 132, 167-168, 170, 171, 237 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор, слідчий, власник майна не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, надали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі. Потерпілий не заперечував проти задоволення клопотання.
Відповідно до ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття необхідних заходів для виклику в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221260000328 від 11.11.2022, 09.11.2022 близько 12 год. 00 хв. не встановлена особа, шляхом вільного доступу, в період дії військового стану на території України, поруч із КНП «Зміївське поліклінічне відділення» скоїла крадіжку велосипеду, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила останній матеріальну шкоду (а.с. 1).
В обґрунтування клопотання до матеріалів додано копії рапорту чергового відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу допиту потерпілого від 11.11.2022, протоколу огляду місця події від 11.11.2022 під час якого вилучено викрадене майно, постанови про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом по справі (а.с. 2-12).
Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до якого відноситься, зокрема й арешт майна, слідчий суддя здійснює повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та зобов'язаний діяти у межах і відповідно до вимог закону.
Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
У клопотанні слідчий вказав, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події, є збереження речових доказів, а саме запобігання їх приховуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України,СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:
-велосипед ХМК, дорослого типу із рамою чорного кольору, крилами та дисками білого кольору, в комплектному проте розібраному вигляді із корзиною, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим відділу поліції, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Текст ухвали складено 14.11.2022.
Слідчий суддя: ОСОБА_5