621/2022/22
2/621/700/22
іменем України
10 листопада 2022 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Горобець Н. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років,
13.10.2022 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття; про стягнення аліментів на утримання матері дитини в розмірі однієї шостої частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
На обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24.04.2015, мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач проживає окремо від неї та сина, за іншою адресою. В добровільному порядку грошових коштів на матеріальне забезпечення дитини не надає, хоча повинен виконувати цей обов'язок. Відповідач має задовільне матеріальне становище та стан здоров'я, інших осіб, у тому числі дітей, на утриманні не має.
Також, вважала, що вона як дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, в розмірі однієї шостої частки доходу відповідача. Це право закріплене у Сімейному кодексі України, незалежно від матеріального становища дружини, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Докази щодо відсутності можливості сплачувати відповідачем аліменти на її утримання, відсутні, а в добровільному порядку останній не надає матеріальної допомоги.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.10.2022 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 10.11.2022.
10.11.2022 позивач ОСОБА_3 під час розгляду справи підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Водночас, у відповідь на заперечення з боку відповідача пояснила, що відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, однак така допомога була нерегулярною та недостатньою. Тому, оскільки у них відсутня домовленість з приводу розміру та порядку участі відповідача в утриманні дитини, вона і пред'явила цей позов.
10.11.2022 відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи вимоги щодо сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина визнав. Заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дружини. При цьому зазначив, що неодноразово пропонував дружині повернутися до спільного проживання, за умов якого він буде надавити їй матеріальну допомогу.
Що стосується отримуваного доходу, пояснив, що працює пістолетчиком на АГЗС "Родник", отримує заробітну плату близько 7 000 - 8 000 грн на місяць. Крім того, він отримує пенсію по інвалідності 3-ї групи, розмір якої близько 2 500 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження доводів позовної заяви позивачем надано копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 та свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , паспорта громадянина України Серія НОМЕР_3 , довідки виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області №851 від 23.09.2021, інформації про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1020 від 13.10.2022, виданої відділом Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, з яких вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24.04.2015, мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір'ю (а. с. 7-10).
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 51 Конституції України, статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст.182 СК України).
У відповідністю з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умова для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Позивач стверджувала у позовній заяві та під час судового розгляду, а також надала докази того, що відповідач є її чоловіком та батьком їх спільного неповнолітнього сина, а тому зобов'язаний його утримувати до досягнення ним повноліття, однак під час окремого проживання між ними не досягнуто згоди щодо порядку участі батька в утриманні дитини.
Відповідач ОСОБА_2 під час судового розгляду визнав вимогу щодо сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Вимоги щодо розміру аліментів заявлені з дотриманням положень статей 182, 183 Сімейного кодексу України.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає наступне.
У відповідності з частинами 1, 2, 4, 6 статті 84 Сімейного кодексу України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідач ОСОБА_2 під час судового розгляду заперечував проти задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дружини.
Проте, під час судового розгляду надав пояснення, зі змісту яких вбачається, що він має дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи, а також і у вигляді пенсії по інвалідності; розмір отримуваного доходу дозволяє стягувати з нього аліменти на утримання дружини до досягнення трирічного віку.
За таких обставин, позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі однієї шостої частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 13 жовтня 2022 року і до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
В частині стягування аліментів рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 14.11.2022.
Головуючий: В. В. Овдієнко