Справа № 626/967/22
Провадження №1-КП/639/302/22
11 листопада 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника-адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 18 квітня 2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022221090000196 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Піщанка, Красноградського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,-
На розгляді у колегії суддів Жовтневого районного суду м. Харкова (головуючий суддя ОСОБА_1 ) перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.
11 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що було обрано відносно останнього.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив продовжити відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судовим розглядом встановлено, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.09.2022 року продовжено захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином та санкція відповідної частини та статті Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом також враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі; незаконно впливати на свідків з тією метою, щоб вони не надавали викривальних показань стосовного нього, оскільки повне коли свідків на даний час не встановлено; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий: 24.02.2015 року за вчинення аналогічного особливо тяжкого злочину, пов'язаного з позбавленням життя іншої особи - умисному вбивстві та звільнився тільки нещодавно 19.08.2020 року умовно достроково на 10 місяців 3 дні, тобто через незначний час після закінчення умовно-дострокового терміну (близько 10 місяців) за попереднім вироком.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , його вік та стан здоров'я, відомості про особу останнього, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на даний час є неможливим, у зв'язку з чим відносно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, внаслідок чого відсутні підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 - 372, 376, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 09 січня 2023 року включно.
Копію цієї ухвали направити для відома до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали буде складено 14.11.2022 року о 13 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1