Справа № 503/1211/22
Провадження №3/503/936/22
09 листопада 2022 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
13 жовтня 2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172349, згідно змісту якого 13.10.2022 року о 12.56 годині ОСОБА_1 в м. Кодима по вул. Героїв АТО керував транспортним засобом УАЗ-469, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нерозбірлива мова, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, при цьому від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був неодноразово своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, що підтверджує відповідна розписка його захисника - адвоката Мартинюка Ю.М. від 28.10.2022 року. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник - адвокат Мартинюка Ю.М. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вище вказаного правопорушення посилаючись на відсутність достатніх доказів його вчинення.
Вислухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Згідно довідки від 15.10.2022 року, виданої інспектором САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.6), ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою відповідного посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.09.2003 року.
13.10.2022 року о 12 год. 56 хв. водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом УАЗ-469, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Героїв АТО в м. Кодима, Подільського району, Одеської області, був зупинений працівниками Національної поліції, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172349 (а.с.2) та рапорту інспектора СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 13.10.2022 року (а.с.5), а також відеозаписом з камери встановленої в патрульному автомобілі поліції « 0-02-05-f3b9b5b2c64ea1d700f150ab9df3f87ac2a93cadf6254a8c08bdd839f4766f6b_87361146.mp4», що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджений судом під час судового розгляду, на якому зафіксовано як сам рух транспортного засобу так і вихід з його водійського місця ОСОБА_1 через передні ліві (водійські) двері одразу після зупинки на вимогу поліції (проміжок часу запису з 00:00:30 хвилини по 00:02:00 хвилини).
Згідно пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі за текстом Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
При цьому, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172349 від 13.10.2022 року (а.с.2) та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме нерозбірлива мова, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В свою чергу у відповідності до пунктів 6-7 розділу І та 2-3, 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно до пунктів 3-4, абзацу першого пункту 6 і пунктів 7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 4 і 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
В свою чергу на фрагменті відеозапису «0-02-05-6593d6fe54becbf874d0bf59213959932dcff6dcf8a7b82cbbe1672d3f615f9d_9e5da32a.mp4», що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) зафіксовано відмови водія ОСОБА_1 , на пропозиції працівника поліції, пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатору «Драгер» так і в медичному закладі.
На обох вище зазначених фрагментах відеозаписів зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Тому суд вважає, що об'єктивних даних зафіксованих на двох фрагментах відеозаписів достатньо для підтвердження фактів вказаних в протоколі подій, та не вбачає підстав для визнання згаданих вище відеозаписів неналежними доказами. За наведених обставин дані докази, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є належними допустимими та достатніми.
Водночас на фрагменті відеозапису «0-02-05-b503a3c588e7e693d7fc1bf629eb2f3e7cab004a4298795728988bf5f587dbfd_1f9b0220.mp4», що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) зафіксовано відмову ОСОБА_1 від надання пояснень по даному факту та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, а також висловлення ним заперечень щодо вчинення правопорушення з посиланням на те, що він не їхав, а стояв.
Однак, суд вважає, що заперечення висловлені захисником - адвокатом Мартинюком Ю.М. під час судового розгляду та самим ОСОБА_1 на згаданому вище відеозаписі щодо не здійснення ним керування транспортним засобом не знаходять свого доказового підтвердження та спростовуються фрагментом відеозапису «0-02-05-f3b9b5b2c64ea1d700f150ab9df3f87ac2a93cadf6254a8c08bdd839f4766f6b_87361146.mp4» (проміжок часу запису з 00:00:30 хвилини по 00:00:52 хвилини), який суд оцінює як достовірний, належний, допустимий та достатній доказ здійснення водієм ОСОБА_1 керування транспортним засобом на момент його зупинки поліцією, оскільки на ньому зафіксовано саме рух транспортного засобу в момент виконання ним повороту з вул. Героїв АТО в м. Кодима із подальшим виконанням паркування на краю дороги біля її правого узбіччя.
В абзацах третьому і четвертому пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 роз'яснено, що під керуванням транспортного засобу слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Крім того, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) зазначено висновок про те, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5. Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативні основне і обов'язкове додаткове адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.09.2003 року не було вилучене у водія ОСОБА_1 в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, про що свідчить запис зроблений у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172349 від 13.10.2022 року (а.с.2).
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 30, 33-35, 401, 130 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284, 317-1 КУпАП, ст. 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, пунктом 2.9. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суд
постановив:
ВизнатиОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративні стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Також роз'яснити правопорушнику, що згідно ч.3 ст. 317-1 КУпАП, якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко