14 листопада 2022 р. Справа № 120/6993/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
31.08.2022 до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості на загальну суму 339609,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачкою рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 339609,62 грн (основний платіж). Податковий борг у відповідачки виник 19.11.2021 в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання та підтверджується особовою карткою платника податків, податковими деклараціями платниками єдиного податку від 12.10.2021, від 24.01.2022, від 20.04.2022 та податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Незважаючи на те, що відповідачці надсилалась податкова вимога за № 0036751-1303-02228 від 01.12.2021, спірна заборгованість залишається непогашеною.
Відтак контролюючий орган звертається до суду з адміністративним позовом про примусове стягнення суми податкового боргу.
Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачці встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.
Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою відповідачку також взято на податковий облік в органах ДПС.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи видно, що поштове відправлення № 2100107902246 разом з ухвалою суду від 02.09.2022, що були надіслані судом на вищезазначену адресу відповідачки, 25.10.2022 повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без виконання та з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористалася.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб'єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Встановлено, що 31.07.2015 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на податковий облік в органах ДПС.
Згідно з обліковою карткою платника податків за відповідачкою рахується податковий борг на загальну суму 339609,62 грн, який виник за основним платежем внаслідок несплати податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб.
Так, судом з'ясовано, що відповідач є платником податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
19.11.2021 у відповідачки виникла заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 128435,36 грн на підставі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 12.10.2021 за ІІІ квартали 2021 року.
З метою погашення цієї заборгованості позивач сформував та надіслав на адресу відповідачки податкову вимогу № 0036751-1303-0228 від 01.12.2021 на суму 127227,49 грн (сума податкового зобов'язання була зменшена податковим органом у зв'язку з наявною переплатою в сумі 1207,87 грн). Проте рекомендований лист був повернутий до податкового органу без виконання з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Отже, згідно з приписами чинного законодавства податкова вимога вважається врученою платнику податків.
11.02.2022 відповідачка сплатила заборгованість частково в сумі 100000,00 грн, внаслідок чого податковий борг зменшився.
21.02.2022 податкова заборгованість відповідачки зі сплати єдиного податку з фізичних осіб збільшилася на суму 110255,00 грн на підставі податкової декларації платника єдиного податку від 24.01.2022 за 2021 рік.
20.05.2022 та 30.05.2022 податкова заборгованість відповідачки зі сплати єдиного податку з фізичних осіб збільшилася на суму 202127,13 грн на підставі податкової декларації платника єдиного податку від 20.04.2022 за І квартал 2022 року та податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, за квітень 2022 року.
Оскільки станом на 26.08.2022 спірна сума грошового зобов'язання залишається не сплаченою, це стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).
Приписами п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з п. 295,3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Судом встановлено, що станом на 26.08.2022 за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 339609,62 грн. Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На адресу відповідачки надсилалась податкова вимога № 0036751-1303-0228 від 01.12.2021 на суму 127227,49 грн. Однак відтоді податкова заборгованість відповідачки в повному обсязі не погашалась, а навпаки збільшилась.
Отже, на день звернення позивача до суду спірний податковий борг становить 339609,62 грн і залишається несплаченим на дату постановлення рішення у цій справі (доказів на підтвердження цього суду не надано).
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки податкового боргу в сумі 339609,62 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідачки не стягується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 339609,62 грн (триста тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 62 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);
2) відповідачка: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду складено 14.11.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович