Справа № 320/8181/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
10 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з у рахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період проходження ним служби з 01.01.2016 по 01.03.2018 йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення, у зв'язку з чим після звільнення у запас він звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату індексації грошового забезпечення. Однак, відповідач відмовив йому у виплаті індексації грошового забезпечення через недостатнє фінансування, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Так, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати індексації грошового забезпечення за відповідний період та стверджує, що обмежене фінансування військової частини НОМЕР_1 жодним чином не впливає на право позивача отримати виплату індексації грошового забезпечення.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач також має здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з у рахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Так, 22.11.2021 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача - адвоката Ярусевича Євгенія Юрійовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/8181/21, яким вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням про задоволення заяви позивача щодо витрат на правничу допомогу, відповідачем подано до суду апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що позивачем не надано документів, які підтверджують надання послуг на правничу допомогу.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне адміністративне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 134 КАС України).
Згідно із частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 4 статті 134 КАС України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Ярусевичем Є.Ю. укладено Договір №26 від 29.06.2021 про надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 цього Договору клієнт (позивач) доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту усі види правової (правничої) допомоги в межах здійснення адвокатської діяльності; адвокат зобов'язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені законодавством та цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору під час надання правової (правничої) допомоги клієнту адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання своїх обов'язків, у тому числі представляти інтереси та захищати права клієнта у всіх судах України; звертатися з адвокатськими запитами; складати, підписувати від імені клієнта заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку, тощо.
Пунктами 5.1, 6.1 Договору передбачено, що за надання правової (правничої) допомоги, що надається за цим договором, клієнт сплачує адвокату винагороду у формі гонорару та фактичних витрат, необхідних для виконання цього договору.
Розмір гонорару та фактичних витрат адвоката під час надання правової (правничої) допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються в додатках до цього договору.
Крім того, 29.06.2021 між позивачем та адвокатом Ярусевичем Є.Ю. підписано Додаток №1 до Договору від 29.06.2021 №26.
Вказаним Додатком сторони погодили порядок обчислення гонорару та проведення розрахунків у спорі про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з у рахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації., та встановили, що гонорар адвоката обчислюється шляхом погодинної оплати з розрахунку вартості 1 (однієї) години - 1000,00 грн.
При цьому оплата гонорару адвоката здійснюється у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дати ухвалення судового рішення.
Надання правової (правничої) допомоги підтверджується підписаним сторонами Актом №01/26 від 05.07.2021, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, а саме: складання та направлення до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви - 2000,00 грн. (2 год.).
У вказаному акті зазначено, що вартість адвокатських послуг становить 2000,00 грн., які мають бути сплачені клієнтом не пізніше 5 банківських днів з дати ухвалення судового рішення.
Щодо покликань відповідача на відсутність доказів оплати витрат на правничу допомогу, то колегія суддів звертає увагу на положеннях пункту 1 частини 3 статті 134 КАС, які передбачають, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається не залежно від того чи сплачена вартість таких послуг або ж лише підлягає сплаті.
Колегія суддів звертає увагу, що Додатком №1 до Договору від 29.06.2021 №26 чітко визначено, що оплата за послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) днів з моменту прийняття рішення, а отже в даному випадку позивач не зобов'язаний був надавати докази оплати отриманих послуг.
Крім того, заслуговує на увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Так, суд першої інстанції зазначив, що за наслідками оцінки співмірності заявленого адвокатом розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Оцінюючи обґрунтованість та пропорційність витрат до предмету спору, суд враховує: - належність справи до справ незначної складності та її розгляд судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; - незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування у справі, і доказів на їх підтвердження, які, до того ж однотипні і знаходились у розпорядженні позивача; - формальність відзиву відповідача; - сталу судову практику. Справа є важливою для позивача. Вплив результату вирішення справи на репутацію позивача та наявність публічного інтересу з матеріалів справи не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було належним чином розглянуто заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн, оскільки дана сума є співмірною по даній категорії справ.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення повно з'ясував всі обставини справи, а тому додаткове рішення суду залишається без змін, а скарга відповідача без задоволення.
Керуючись ст.ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович