10 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8907/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом учасників справи у справі за позов ОСОБА_1 до Полтавської Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування свідоцтва, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування свідоцтва, а саме просить:
- визнати протиправними дії госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 по визнанню захворювання, травми (каліцтва), перелому гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби,
- скасувати свідоцтво про хворобу №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини,
- визнати отриману позивачем травму (каліцтво) 27.04.2022 перелом гомілково-ступневого суглобу зі зазначеними порушеннями функцій при виконанні бойових завдань в зоні бойових дій в районі с. Рідне, Барвінкове Ізюмського району Харківської області по захисту Батьківщини від агресії РФ, ТАК, пов'язаної з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини,
- зобов'язати госпітальну ВЛК військової частини А 3114 внести зміни у висновок (постанову) №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
08.11.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи з викликом учасників справи.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, що стосуються вирішення відповідного питання, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ознайомившись із клопотанням позивача, врахувавши предмет та підстави позову, склад учасників справи, для повного та всебічного встановлення обставин справи, з урахуванням того, що згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України дана справа є нескладною та такою, що не потребує проведення судового засідання, оскільки у даному випадку проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, відтак, суд вважає, що у дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач у поданому клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи з викликом учасників справи.
Саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.
Враховуючи викладене у сукупності, суд зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи.
Керуючись статтями 3, 8, 9, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 440/8907/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Л.М. Петрова