03 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6853/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
представника позивача - Скубака А.В.,
представника відповідача - Столєтнєвої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
15 серпня 2022 року Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0104590903 від 30.12.2021, виданого на підставі акту про результати камеральної перевірки №10382/16-31-09-03-09/00374829 від 01.12.2021.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення №0104590903 від 30.12.2021, оскільки Податковим кодексом України не передбачена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при здійсненні камеральних перевірок. Крім того, відповідно до статті 7 ПК України всі підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно ПК України. Отже, застосування норм не визначених ПК України є неправомірним. Норма, яка встановлює зв'язок між застосуванням податкової пільги на підставі статті 229 ПК України та статті 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" прийнята лише 31.05.2022 та вступила в дію 17.06.2022 (на момент проведення перевірки була відсутня), а вимоги, передбачені статтею 229 ПК України (які діяли на момент перевірки), повністю виконані, тому застосування нульової ставки позивачем являється цілком правомірним.
Ухвалою суду від 22.08.2022 позовну заяву ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду двох примірників належним чином завірених копій додатків до позовної заяви (один для суду, інший для направлення його відповідачу).
25.08.2022 до суду від позивача надійшли два примірники належним чином завірених копій додатків до позовної заяви, чим усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 22.08.2022.
Як наслідок, ухвалою суду від 30.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/6853/22 за позовом ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09:30 год. 22 вересня 2022 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
14.09.2022 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову, та зазначає, що при перевірці ДП "Жовтневий спиртовий завод" використано дані декларації акцизного податку за жовтень 2021 року, поданої 19.11.2022 (реєстраційний номер 9351440841), інша податкова інформація та реєстри: Електронна форма податкових декларацій з акцизного податку за жовтень 2021 року, дані ІТС "Податковий блок»", "Облік платежів" ІКП 30 14020100 "Акцизний податок на спирт", Електронний реєстр суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр). Як зазначено у розділі III акту перевірки, встановлено помилку (порушення), що призвела до заниження суми грошових зобов'язань з акцизного податку, виявлення якої здійснюється в ході проведення саме камеральної перевірки. Акт перевірки складений за формою, наведеною у додатку до наказу №14. Відповідно до акта камеральної перевірки, проведеної за результатами перевірки даних податкової декларації з акцизного податку за жовтень 2021 року, встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод": - вимог пп.213.1.2 п.213.1 ст.213 та пп.214.4 ст.214 ПК України, в частині включення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в об'ємі 162632,80 літрів 100-відсоткового спирту; - вимог статті 7-1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами і доповненнями), а саме, здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. У зв'язку з неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов'язань відповідних обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 20647860,29 грн. Розмір штрафної санкції, відповідно до пп.123.4, пп.123.5 ст.123 ПК України становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 41295720,58 грн. Таким чином, загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2021 №0104590903 складає 61943580,87 грн. На підставі викладеного, ГУ ДПС у Полтавській області наполягає на проведенні камеральної перевірки у відповідності до вимог законодавства України (том 1 а.с. 197-204).
Протокольною ухвалою суду від 04.10.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 03.11.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
ДП "Жовтневий спиртовий завод" (ідентифікаційний код 00374829) зареєстроване в якості юридичної особи та взяте на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ (том 1 а.с. 11).
01.12.2021 головним державним інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Полтавській області Пархоменко Л.І. проведено камеральну перевірку податкової декларації з акцизного податку за жовтень 2021 року ДП "Жовтневий спиртовий завод", за наслідками якої складено акт від 01.12.2021 №10382/16-31-09-03-09/00374829 (том 1 а.с. 17-27).
Під час проведення перевірки встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод" вимог п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 Податкового кодексу України в частині не включення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 162632,80 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
У зв'язку із неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов'язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 126,96 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, склала 20647860,29 грн.
Розцінюючи дії ДП "Жовтневий спиртовий завод" щодо безпідставного застосування пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку як умисні, контролюючий орган на підставі п. 123.5 ст. 123 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф у подвійному розмірі, всього - 41295720,58 грн.
Загальна сума визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішення від 30.12.2021 №0104590903 склала 61943580,87 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 20647860,29 грн та за штрафними санкціями 41295720,58 грн.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства /пункт 1.1 статті 1 ПК України в редакції, чинній на момент прийняття спірного ППР/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Суд враховує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:
подання податкових декларацій (розрахунків);
реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
виправлення помилок у податкових накладних;
сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №818/828/16.
У свою чергу, достовірність, повнота нарахування та сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.
Водночас за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.06.2018 у справі №803/552/17 та від 21.06.2018 у справі №813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі №816/687/16 у подібних правовідносинах, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 30.12.2021 №0104590903 не порушив процедури його прийняття.
Надаючи оцінку суті виявленого порушення, суд зважає на таке.
Як вже зазначалося судом, камеральною перевіркою податкової декларації з акцизного податку за жовтень 2021 року ДП "Жовтневий спиртовий завод" встановлено порушення останнім вимог пп. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України в частині не включення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 162632,80 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
Невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє ДП "Жовтневий спиртовий завод" права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" пп. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України.
Суд не погоджується із зазначеним висновком контролюючого органу з таких підстав.
Так, за приписами статті 1 ПК України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
Порядок справляння акцизного податку врегульовано Розділом VI ПК України.
Згідно з пп. 212.1.1 п. 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).
Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок, визначено пунктом 215.2 статті 215 ПК України.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України згідно з пунктом 216.1 статті 216 ПК України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Водночас, особливості оподаткування спирту етилового визначено пунктом 229.1 статті 229 ПК України.
Так, за приписами абзацу "д" підпункту 229.1.1 цієї статті акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Обов'язки суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, визначені у підпункті 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, згідно з яким суб'єкти господарювання зобов'язані: а) обладнати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; в) щоденно формувати та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням.
Водночас, суд зауважує, що, як протягом перевіряємого періоду - жовтня 2021 року, так і під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 30.12.2021 №0104590903, положення Податкового кодексу України не містили такого обов'язку платника акцизного податку, як необхідність внесення його до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, що зумовлювало виникнення у такого платника права на отримання пільги зі сплати акцизного податку, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.
В контексті наведеного суд зауважує, що згідно з пунктом 5.2. статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За приписами пунктів 7.3. та 7.4. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.
ПК України в редакції, що діяла у перевіряємому періоді, не передбачав такого наслідку невиконання суб'єктом господарювання обов'язку внесення до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, визначеного статтею 7-1 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", як позбавлення права на застосування пільги, передбаченої абзацом "д" пп. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України.
Відповідне положення з'явилося у ПК України лише із внесенням до нього змін Законом №2284- ІХ від 31.05.2022, яким пп. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України було доповнено абзацом 12 такого змісту: "Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику". Вказані зміни набрали чинності 17.06.2022.
Враховуючи те, що абзацом 12 підпункт 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України було доповнено лише 31.05.2022, його приписи не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Отже, висновок контролюючого органу про безпідставність застосування ДП "Жовтневий спиртовий завод" у перевіряємому періоді пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України внаслідок невнесення його до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини не відповідає положенням Податкового кодексу України в редакції, що діяла у перевіряємому періоді та під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Оскільки ДП "Жовтневий спиртовий завод" у перевіряємому періоді здійснювало господарські операції, що відповідають змісту абзацу "д" пп. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується, воно мало право на застосування пільги, визначеної цією нормою.
Відтак, визначення контролюючим органом податкового зобов'язання ДП "Жовтневий спиртовий завод" у розмірі 20647860,29 грн та застосування до позивача штрафу на підставі пункту 123.5 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 41295720,58 грн є безпідставним.
Крім того, суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі ЄСПЛ "Михайлюк та Петров проти України" (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).
У справі "Сєрков проти України" (Заява № 39766/05 від 07.07.2011) ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону". Вищезазначені міркування є достатніми, щоб надати Суду можливість дійти висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним у контексті статті 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 30.12.2021 №0104590903 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 24810,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (вул. Полтавська, буд. 3, м. Карлівка, Полтавська область, 39503, ідентифікаційний код 00374829) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.12.2021 №0104590903.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Гіглава