09 листопада 2022 року м. Київ № 320/4687/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України
про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати Національну поліцію України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код СДРПОУ 40108578) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року, що станом на 04 жовтня 2021 року становила 10 років, 1 місяць, 2 дні;
- зобов'язати Національну поліцію України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 40108578) здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до положень статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем при призначенні його на посаду в Головне слідче управління Національної поліції протиправно не враховано його вислугу років у Податковій міліції. Зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до пункту 353.1 статті 353 якого визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової поліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що служба у податковій міліції має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а відтак, відповідач зобов'язаний зарахувати стаж роботи у податковій міліції позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, суд також витребував докази по справі від відповідача та запропонував подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" вказаний вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, які можуть зараховуватись поліцейським до стажу роботи в поліції, при цьому служба в податковій міліції у переліку є відсутньою. Відтак, на думку відповідача, відмова позивачу у неврахуванні стажу служби у податковій міліції є такою, що відповідає вимогам закону. Крім того, відповідач зауважив, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19.
Позивач, подав до суду відповідь на відзив, в якій зокрема зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, які викладені у відзиві, оскільки законодавство чітко встановлює, що правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції є тотожними, тому статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 , позивач з 01.09.2011 по 04.10.2021 проходив службу в Податковій міліції. На теперішній час проходить службу в Національній поліції України.
ОСОБА_1 зазначає, що після переходу на службу до Національної поліції України відповідачем безпідставно не враховано до вислуги позивача в поліції зазначеного стажу в Податковій міліції.
12.05.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, за змістом якої просив зарахувати до його вислуги років у поліції зазначений період його роботи в податковій міліції.
Листом відповідача від 20.05.2022 № 2090/12/1/2/03-2022 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви позивача з мотивів, що, як вважає відповідач, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» відсутні правові підстави для зарахування зазначеного періоду до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
В силу частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частинами 1-3 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Згідно зі статтею 19 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (який регулював правовий статус податкової міліції в період служби позивача) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Законом України від 05.07.2012 №508-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України" внесені зміни до Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Зазначені норми кореспондуються також з положеннями статей 24, 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до яких особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
За приписами пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що служба в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу, а відтак повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відповідачем помилково не зараховано період проходження позивачем служби на посадах підрозділів податкової міліції оперативного документування з 01.09.2011 по 04.10.2021 до стажу служби в поліції.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у рішенні від 07.10.2020 у справі № 826/16143/18.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 у справі № 440/1564/20 та від 11.11.2021 у справі № 280/1546/21.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 є безпідставним, оскільки предметом спору у зазначеній справі є врахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Отже, правовідносини у справі, що розглядається, та у справі № 520/903/19 не є подібними.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» підлягають задоволенню.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З підстав наведеного, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року, що станом на 04 жовтня 2021 року становила 10 років, 1 місяць, 2 дні та зобов'язання Національної поліції України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 відповідно до положень статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до правил частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, отже судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
3. Зобов'язати Національну поліцію України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код СДРПОУ 40108578) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції у період з 01 вересня 2011 року по 04 жовтня 2021 року, що станом на 04 жовтня 2021 року становила 10 років, 1 місяць, 2 дні.
4. Зобов'язати Національну поліцію України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 40108578) здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до положень статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.