11 листопада 2022 року Справа № 280/6344/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 28 березня 2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30 січня 2020 року по 28 березня 2021 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року 01 січня 2021 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що з урахуванням частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а також рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, позов в адміністративній справі № 280/6344/22 з приводу стягнення грошового забезпечення не обмежений будь-яким строком.
Суд не погоджується із вищезазначеними доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З зазначення позивачем про проходження нею служби в у Військовій частині НОМЕР_2 та змісту заявлених позовних вимог, вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до частин 1 та 2 даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
При цьому, необхідно звернути увагу та те, що правові висновки Верховного Суду про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (наприклад, щодо спорів у подібних правовідносинах, постанови від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19 липня 2022 року набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 судом також не приймаються до уваги з огляду на наступне.
У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 Конституційним Судом України тлумачилось положення статті 233 КЗпП України в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення, а саме,- станом на 15 жовтня 2013 року. В той же час, 19 липня 2022 року законодавцем внесено суттєві зміни в положення статті 233 КЗпП України в частині строків звернення до суду із позовами про стягнення заробітної плати. Враховуючи той факт, що з 19 липня 2022 року положення статті 233 КЗпП України (в новій редакції) Конституційним Судом України не тлумачились, а також з огляду на той факт, що положення статті 233 КЗпП в новій редакції неконституційними не визнавались та є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи дату звернення позивача до суду із позовом (після 19 липня 2022 року), у суду відсутні підстави для незастосування до спірних правовідносин положень статті 233 КЗпП України у новій редакції, якою передбачено тримісячний строк звернення до суду із позовами про стягнення заробітної плати.
Враховуючи, що позивачем заявляються вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 28 березня 2021 року, про невиплату/недоплату якого вона повинна була знати з дати отримання грошового забезпечення за відповідний період, а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби вона звернулася лише 01 листопада 2022 року (засобами поштового зв'язку), то строк звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, які охоплюють період з 30 січня 2020 року по 28 березня 2021 року, визначений частини 5 статті 122 КАС України, позивачем пропущений.
Відповідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні підтверджуючі документи.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвалу складено та підписано 11 листопада 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов