10 листопада 2022 року Справа № 280/5669/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)
про скасування постанови, закриття виконавчого провадження,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просив суд скасувати постанову відповідача ВП №67230616 про стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 21927,83 грн.
Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд закрити виконавче провадження №67230616 від 25.10.2021, відкрите державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Грінберг Ю.М. про стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 21927,83 грн.
Ухвалою суду від 24.10.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у провадженні відповідача перебував виконавчий лист, виданий 16.08.2010 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на корись ПАТ «СЕБ Банк» 219 278,28 грн., за яким постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.01.2013 відкрито виконавче провадження №36036129, а 29.01.2013 державним виконавцем винесено постанову в межах зазначеного виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору на суму 21 927,83 грн. Позивачем зазначено, що у зв'язку з направленням виконавчого документа не до належного органу виконавчої служби, 13.06.2017 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №48961420. Також вказано, що постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Грінберг Ю.М. від 21.10.2021 закінчено виконавче провадження №48961420 про стягнення 219 278,28 грн. згідно з повідомленням стягувача про погашення боргу від 17.09.2015. Зазначеною постановою також встановлено вивести в окреме провадження витрати на борг, тому 25.10.2021 постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Грінберг Ю.М. відкрито виконавче провадження №67230616 про стягнення виконавчого збору у розмірі 21 927,83 грн., а постановою від 17.10.2021 приєднано виконавче провадження №67230616 до зведеного виконавчого провадження №67557291. Позивачем наголошено на невідповідність постанови про стягнення виконавчого збору від 29.01.2013 вимогам частини 4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № Bold Балтийский ?? >"# Q ? ' ' ? ?? $? ? ? ???? ?? ??? G U # ? ???Times New Roman CE
01.11.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема зазначено, що з огляду на положення статей 37 та 39 Закону №1404-VIII, відсутні підстави для завершення виконавчого провадження №67230616 про стягнення виконавчого збору у розмірі 21 927,83 грн. На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
На виконанні у Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження №36036129 про стягнення з ОСОБА_1 на корись ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості у розмірі 219 278,28 грн. відповідно до виконавчого листа від 16.08.2010, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя.
29.01.2013 в межах виконавчого провадження №36036129 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Новіковою І.О. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 21 927,83 грн.
25.06.2013 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Новіковою І.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, а саме до Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, яким згодом була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.
11.10.2015 старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Новіковою І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48961420, однак 07.06.2017 заступником начальника Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Піхотенко А.С. постановлено передати виконавчий документ Дніпровському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
13.06.2017 старшим державним виконавцем Дніпровському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Дзюбою І.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №48961420, а 21.10.2021 зазначене провадження про стягнення 219 278,28 грн. закінчено згідно з повідомленням стягувача про погашення боргу від 17.09.2015.
Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Грінберг Ю.М. від 25.10.2022 відкрито виконавче провадження №67230616 про стягнення 21 927,83 грн.
Вважаючи протиправним стягнення з позивача суми виконавчого збору у виконавчому провадженні №67230616, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд за змістом уточненої позовної заяви виходить з того, що фактично позивач не згоден зі стягненням з нього виконавчого збору в сумі 21 927,83 грн., та з відкритим з цього приводу постановою від 25.10.2022 р. виконавчим провадженням, у зв'язку з чим просить його закрити.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
За змістом частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №460/2478/19, та встановив, що у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов'язком, а не правом державного виконавця.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови від 25.10.2022 є виконавчий документ, яким у цій справі є постанова від 29.01.2013 про стягнення виконавчого збору в сумі 21 927,83 грн.
У розмінні Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Як встановлено з вищенаведених обставин справи, постанова про стягнення виконавчого збору була прийнята до набрання чинності Законом № 1404-VIII.
Так, аналіз статей 28, 43 Закону № 606-XIV дає підстави для висновку, про те, що про стягнення виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначав у постанові, яку приймав після закінчення строку для самостійного виконання рішення суду, за умови, що рішення не було виконано.
Аналогічним за змістом чином, як у Законі № 1404-VIII, Законом № 606-XIV були врегульовані випадки, коли виконавчий збір за наслідками фактичного виконання у повному обсязі рішення суду з тих чи інших причин залишався не стягнутим.
За змістом частини шостої статті 28 Закону № 606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Отже, як Законом № 606-XIV, так і у Законі № 1404-VIII передбачено, що нестягнута сума виконавчого збору у випадку повернення виконавчого документа стягувачу якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.
Відмінність полягає у тому, що відповідно до Закону № 606-XIV таку постанову державний виконавець виносить одночасно з початком примусового виконання рішення, яким є сплив строку для самостійного його виконання, тоді як відповідно до Закону № 1404-VIII така постанова виноситься після закінчення виконавчого провадження з указаних підстав (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №640/18626/20).
Отже, суд дійшов висновку, що порядок прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, визначений Законом №1404-VIII, відповідачем не порушено, а постанова про стягнення виконавчого збору від 29.01.2013 про стягнення виконавчого збору в сумі 21 927,83 грн., на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП №67230616 від 25.10.2021, позивачем також не оскаржена є чинною.
Щодо доводів позивача про невідповідність постанови про стягнення виконавчого збору від 29.01.2013 вимогам частини 4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII), на якій ґрунтується постанова від 25.10.2021, суд зазначає, що пунктами 1, 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, Закон №1404-VIII зобов'язує державного виконавця виконувати постанови про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до положень пункту 5 статті 13 Закону №1404-VIII за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Таким чином, несвоєчасність дій виконавця не є підставою для скасування постанови відповідача ВП №67230616 про стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 21927,83 грн.
Позивач просить закрити виконавче провадження, однак чинне законодавство не містить такого поняття як «закриття виконавчого провадження». Натомість Закон №1404-VIII, а саме стаття 39, передбачає вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження. Однак при розгляді справи не встановлено обставин, які б стали підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №67230616.
Враховуючи відсутність порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, та факт не оскарження позивачем постанови про стягнення виконавчого збору, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови, закриття виконавчого провадження, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, вул.Лобановського, 10; код ЄДРПОУ 35036926.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.11.2022.
Суддя К.В. Мінаєва