Справа №127/9286/17
Провадження №1-кп/127/962/17
10 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №38 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.10.2015 Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 22.01.2016 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 5 місяців арешту;
- 20.04.2016 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 20.11.2020 з ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» по відбуттю строку;
- 10.09.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017020000000139 від 11.04.2017, -
Старшим слідчим ОСОБА_5 28.04.2017 було складено обвинувальний акт за результатами досудового розслідування, за фактом незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а саме: трьох гранат РГД-5 з підривачами «Уніфіковані запали дистанційної дії, типу УЗРГМ-2», тридцяти бойових патронів калібру 5,45 мм та десяти бойових патронів калібру 9x18 мм, які були виявлені та вилучені 02.02.2017 під час обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_6 .
За результатами досудового розслідування даного кримінального провадження №42017020000000037 від 20.01.2017, обвинувачення пред'явлено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України, та 29.03.2017, обвинувальний акт скеровано до Вінницького районного суду Вінницької області.
Однак, під час досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження 27.03.2017 стороною захисту було заявлено клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий.
В подальшому, 28.03.2017 в ході допиту, який було проведено у слідчій кімнаті Вінницької установи виконання покарань №1, свідок ОСОБА_4 надав неправдиві показання про належність йому бойових припасів, які були вилучені у помешканні ОСОБА_6 , зазначивши місця схованки гранат та патронів на горищі господарської споруди, яке абсолютно не відповідає місцю їх фактичного виявлення та вилучення, також повідомив про інший вигляд упаковки бойових припасів, ніж та, у якій фактично знаходились гранати і патрони, також під час опису гранат, які він начебто заховав на горищі, зазначив, що гранати мали «ребристу» поверхню, що відповідає опису ручних протипіхотних оборонних гранат Ф-1, хоча під час обшуку у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено лише ручні протипіхотні уламкові гранати дистанційної дії РГД-5.
Таким чином, ОСОБА_4 намагався ввести в оману орган досудового розслідування та суд, шляхом надання завідомо неправдивих показань, чим штучно створив докази захисту, для того, щоб ОСОБА_6 міг уникнути кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що його знайомий запропонував попрацювати у ОСОБА_6 в с. Щітки, на що він погодився, та залишився ночувати у знайомого. Коли ввечері він вийшов на прогулянку знайшов гранати та патрони, які поклав до свого рюкзака. Далі вони поїхали до ОСОБА_6 де на горищі, в різних місцях, він і сховав знайдені бойові припаси та разом з ними свої особисті речі, які в подальшому мав намір забрати, однак не зміг цього зробити, тому що був затриманий працівниками поліції. Також зазначив, що нікому не казав та ніхто не бачив, як та куди він заховав гранати та патрони.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , оперуповноважений УСБУ повідомив, що він отримав інформацію про те, що ОСОБА_6 зберігає боєприпаси, після чого було здійснено виїзд в с. Щітки, де проведено обшук, в ході якого було знайдено патрони та три гранати РГД-гладкі, зелені.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він на момент подій працював оперуповноваженим УСБУ, та виїжджав на обшук до працівника поліції ОСОБА_6 , на території домоволодіння якого, на горищі будинку, між дошками були знайдені гранати та патрони близько 20-30 шт., які були упаковані в прозорий матеріал. Крім того, повідомив, що ОСОБА_6 не визнавав, що знайдені бойові припаси належать йому. Під час проведення слідчої дії велась відеофіксація.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який на момент подій працював оперуповноваженим УСБУ повідомив, що приймав участь під час проведення обшуку житла ОСОБА_6 в с. Щітки, який фіксувався на відеокамеру, в ході якого було знайдено гранати в кількості трьох штук, які знаходились окремо одна від одної та на патрони, під дошками. Сам ОСОБА_6 заперечував, що знайдені бойові припаси належать йому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомив, що 02.02.2017 він був понятим під час проведення обшуку в ОСОБА_6 , де на горищі було знайдено патрони та три гранати, які знаходились окремо. Гранати були гладкі та запаковані у файлах.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що його було запрошено бути понятим в с. Щітки. Під час проведення обшуку було знайдено гранати, які були запаковані в пакетах та патрони. Також зазначив, що велась відеофіксація.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що він був процесуальним керівником під час здійснення досудового розслідування з приводу знайдення у ОСОБА_6 бойових припасів. В ході проведеного на горищі обшуку було знайдено три гранати РГД-5 та патрони. Всі гранати були зелені та гладкі, загорнуті у файли, біля однієї був запал, а в двох інших запали знаходились біля гранат. Також зазначив, що він допитував ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі в якості свідка по даному провадженні за клопотанням сторони захисту. В ході допиту ОСОБА_4 повідомив, що знайшов гранати в м. Вінниці та заховав їх на горищі в ОСОБА_6 , однак зазначені ним місця схованок не збігалися з місцями де фактично було виявлено гранати. Крім того, ОСОБА_4 вказав, що гранати були з ребристою поверхнею та упаковані в зіп-пакети.
Також, судом було допитано свідка сторони захисту, ОСОБА_6 , який повідомив, що знайомий з ОСОБА_4 з 2015 року, оскільки він працював у нього на будівництві. З приводу обставин справи зазначив, що у нього на горищі були знайдені гранати та патрони. Також, повідомив, що у нього є зброя, але вона зареєстрована належним чином. Щодо пояснень, які надав ОСОБА_4 в якості свідка, зазначив, що на його думку вони є правдивими.
Окрім показань обвинуваченого, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 11.04.2017, відповідно до якого в ході підготовки до судових засідань у кримінальному провадженні №42017020000000037 від 20.01.2017, за підозрою ОСОБА_6 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України (т.1 а.с. 202);
- протокол обшуку від 02.02.2017, проведений в межах кримінального провадження №42017020000000037 від 20.01.2017, відповідно до якого під час проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_6 , у ході проведення якого було виявлено та вилучено на горищі підсобного приміщення: патрони в кількості тридцяти штук, два предмети ззовні схожі на гранати та два запали до них, один предмет ззовні схожий на гранату та один запал до неї, патрони в кількості десяти штук (т.1 а.с. 207-211, т. 2 а.с. 155-159);
- зауваження ОСОБА_6 до протоколу обшуку від 02.02.2017, в яких зазначено, що горище де вилучено всі речі не зачинається, серії і номер патронів для відстрілу гумових куль не зазначено, патрони в кількості десяти штук були виявлені в пакеті типу файлу, як і інші речі і за проханням були упаковані в аналогічний пакет (т.2 а.с. 160);
- висновок експерта №5 від 14.02.2017, за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи в межах кримінального провадження №42017020000000037 від 20.01.2017, відповідно до якої надані на дослідження предмети, а саме:
- об'єкти дослідження 1, 2, 3, а саме, предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору є корпусом осколкової наступальна ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення;
- об'єкт дослідження 4, 5, 6, а саме, предмет зигзагоподібної форми є підривачем «Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення (т.2 а.с. 35-59);
- протокол допиту свідка від 28.03.2017, відповідно до якого старшим слідчим ОСОБА_12 в приміщенні СІЗО Вінницької УВП, за адресою: м. Вінниця, вул. Островського, 2, було допитано, як свідка ОСОБА_4 , який по суті поставлених запитань пояснив, що у 2015 році він разом з ОСОБА_13 виконували ремонтні роботи у домогосподарстві в с. Щітки, Вінницького району, яке належить ОСОБА_14 . До вказаного господарства вони приїжджали декілька разів протягом жовтня-листопада 2015 року. Близько жовтня 2015 року точного числа він не пам'ятає близько двох годин ночі біля Центрального ринку в дворі біля ломбарду «Комода» він знайшов куртку на лавочці в якій нічого не було, та неподалік під деревом помітив рюкзак зеленого кольору в якому ним було виявлено наступні речі: кросівки, брюки, одну пляшку горілки, поліетиленовий пакет в якому знаходились три гранати зеленого кольору з ребристою поверхнею, їх назву не знав. Вказані гранати були разом із кільцями та ричагами, які відходили дугоподібно в бік поряд з корпусом кожної гранати. Дані ричаги були приєднанні до кожної гранати. Крім того, у вказаному пакету була паперова пачка з патронами, яку він не відкривав, але злегка нею потрусивши почув шум металевих виробів та зрозумів, що там патрони. Вказана паперова коробка знаходилась у полімерному пакеті, який застібався з верхньої сторони капроновою стрічкою, але був не закритий. Разом з тим у рюкзаку він знайшов ще один пакет, як описаний вище в якому знаходились патрони і ще клаптик паперу. Вказані патрони були темно-жовтого кольору невідомої кількості, оскільки він їх не перераховував. Далі він витягнув пакет разом з усіма патронами та трьома гранатами, і пляшку горілки, а рюкзак з іншими речами викинув, та заховав пакет в кущах неподалік місця, де він знайшов рюкзак. В подальшому, забрав зазначені речі та поклав їх до свого пакету з робочими речами. Гранати, також, були в прозорих пакетах, які застібались з однієї сторони капроновою стрічкою, кожна в окремому пакеті, які застібалися шляхом натиску. Наступного дня він поїхав до будинку ОСОБА_6 в с. Щітки, де виліз на горище та в різних місцях під дошками заховав гранати та патрони в тих самих пакетах, які описано вище. Так, перебуваючи на горищі під дошками зліва в протилежному боці від входу близько 2-3 метри від поперечної стіни заховав одну гранату, з права від входу близько 2-3 метри від поперечної стіни другу гранату, далі з права від входу патрони в пакеті (менші), далі від них патрони в паперовій пачці, а за ними третю гранату, після чого зліз з горища. Вказані гранати він планував забрати разом з патронами, однак 18.05.2016 він почав відбувати покарання в арештному домі, а з 12.08.2016 перебував в СІЗО Вінницької УВП, так як відносно нього відбувався розгляд кримінального провадження за ч. 3 ст. 185 КК України. Також, повідомив, що гранати були з ребристою поверхнею вкритою невеликими квадратиками, до кожної гранати був приєднаний наполовину зігнутий пристрій з кільцем. Патрони, які були у паперовій пачці він не бачив та не знає їх кількість, оскільки пачку не відкривав. Патрони, які були насипані в прозорий пакет були темно-жовтого кольору (т.2 а.с. 65-73, 145-154);
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.06.2021, відповідно до якого було виявлено та вилучено оригінали матеріалів кримінального провадження, а саме, оригінал протоколу обшуку від 02.02.2017 та опис до протоколу у кримінальному провадженні №42017020000000037 від 20.01.2017, оригінал протоколу допиту ОСОБА_4 із схемою до протоколу обшуку від 28.03.2017 (т.2 а.с. 143,144).
Також, судом було досліджено:
- витяг з кримінального провадження №42017020000000139 від 11.04.2017 (т.1 а.с.201);
- матеріали кримінального провадження №42017020000000037 від 20.01.2017, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (т.1 а.с. 204-216, т. 2 а.с. 63,64);
- клопотання про долучення проведення слідчої дії - тимчасового доступу до речей та документів (т.2 а.с. 60-62);
- ухвала Вінницького міського суду Вінницької області про тимчасовий доступ до документів від 12.05.2021 (т.2 а.с. 75, 77-80);
- протокол про надання доступу до додаткових матеріалів, отриманих під час судового розгляду від 06.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_4 було ознайомлено з додатковими матеріалами розслідування (т.2 а.с. 164,165);
- повідомлення про підозру від 26.04.2017, відповідно до якого ОСОБА_4 було повідомлено, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України (т.2 а.с. 183-185).
Крім того, судом було досліджено флеш-носій на якому зафіксовано проведений працівниками поліції 02.02.2017 обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_6 .. З дослідженого відеозапису вбачається, як після проведення підготовчих дій працівниками поліції було розпочато проведення обшуку. В ході обшуку в приміщені на горищі знайдено під дошками, біля стіни, одну гранату темно-зеленого кольору з гладкою поверхнею, запаковану у прозорий пакет, біля якої окремо знаходився запал. Далі було знайдено в іншому місці, також, під дошками пакунок в заводській упаковці з патронами. Продовжуючи обшук, було знайдено, ще дві гранати темно-зеленого кольору з гладкою поверхнею, які знаходились в різних місця, кожна була окремо запакована у прозорий пакет, типу файл, також, біля кожної окремо в паперовому згортку був запакований запал. Далі, в ході обшуку ще було знайдено у прозорому файлі тісно запаковані набоїв. В подальшому, після закінчення слідчої дії було складено процесуальні документи, оголошено їх учасникам.
Заслухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Так, ОСОБА_4 намагався ввести в оману орган досудового розслідування та суд, шляхом надання завідомо неправдивих показань, чим штучно створив докази захисту, для того, щоб ОСОБА_6 міг уникнути кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, не визнає, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, згідно протоколу допиту ОСОБА_4 в якості свідка 28.03.2017, він повідомив, що знайшов на вулиці рюкзак в якому знаходились три гранати зеленого кольору з ребристою поверхнею в поліетиленовому пакеті, разом з кільцями та ричагами, які відходили дугоподібно в бік поряд з корпусом кожної гранати та були приєднанні до них. Також, разом у пакеті була паперова пачка з патронами, яка знаходилась у полімерному пакеті, який застібався з верхньої сторони капроновою стрічкою. Крім того, у рюкзаку він також знайшов ще один пакет в якому були патрони темно-жовтого кольору. Гранати, також, були в прозорих пакетах, які застібались з однієї сторони капроновою стрічкою, кожна в окремому пакеті, які застібалися шляхом натиску. В подальшому, вказані бойові припаси він забрав із собою та заховав на горище в будинку ОСОБА_6 в с. Щітки, де виконував ремонтні роботи. Гранати та патрони він заховав в різних місцях під дошками в тих самих пакунках, в яких вони були знайдені. Зокрема, на горищі під дошками зліва в протилежному боці від входу близько 2-3 метри від поперечної стіни заховав одну гранату, з права від входу близько 2-3 метри від поперечної стіни другу гранату, далі з права від входу патрони в пакеті, далі від них патрони в паперовій пачці, а за ними третю гранату. Також, повідомив, що гранати були з ребристою поверхнею вкритою невеликими квадратиками, до кожної гранати був приєднаний наполовину зігнутий пристрій з кільцем.
Однак, надані пояснення ОСОБА_4 , в якості свідка, не співпадають з всебічно, повно та послідовно дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, згідно проведеного обшуку 02.02.2017, у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_6 , дійсно було виявлено та вилучено на горищі підсобного приміщення: патрони в кількості тридцяти штук, два предмети ззовні схожі на гранати та два запали до них, один предмет ззовні схожий на гранату та один запал до неї, патрони в кількості десяти штук.
Дані обставини підтверджуються допитаними в судовому засіданні свідками, які приймали участь під час проведення обшуку, та підтвердили обставини викладені у протоколі. Також, зазначили, що порушень під час його проведення не було та здійснювалась відеофіксація.
Показання свідків узгоджуються, також, з оглянутим в судовому засіданні відеозаписом на якому відображено проведений 02.02.2017 обшук. На відео зафіксовано, як працівниками поліції було знайдено під дошками бойові припаси, а саме три гранати темно-зеленого кольору з гладкою поверхнею, які були заховані у різних місцях та кожна запакована у прозорий пакет, типу файл, з окремо запакованими у паперових згортках запалах. Також, було знайдено в різних місцях патрони, одні з яких були запаковані у паперовому пакунку, а інші у прозорому файлі.
В подальшому, знайдені бойові припаси були передані для проведення вибухотехнічної експертизи, в ході якої встановлено, що надані на дослідження предмети еліпсоїдної форми зеленого кольору є корпусом осколкової наступальна ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, предмет зигзагоподібної форми є підривачем «Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення. З фото таблиць до висновку експерта вбачається, що гранати дійсно округлої форми, гладкі, не приведені у дію, так як запали знаходять окремо.
Вище зазначені докази суперечать поясненням наданими ОСОБА_4 під час допиту в якості свідка 28.03.2017, де він зазначав, що гранати були зеленого кольору з ребристою поверхнею вкритою невеликими квадратиками, до кожної гранати був приєднаний наполовину зігнутий пристрій з кільцем та вони були запаковані в прозорих пакетах, які застібались з однієї сторони капроновою стрічкою, кожна в окремому пакеті, та не відповідають фактично вилученим в ході обшуку бойовим припасам.
Дані обставини підтверджують створення ОСОБА_4 штучник доказів, які в подальшому могли б бути підставою для уникнення від відповідальності винної особи.
Диспозицією ч. 1 ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, надані органу, що здійснює досудове розслідування, суду.
За ч. 2 ст. 384 КК України настає відповідальність за ті самі дії поєднанні зі штучним створенням доказів захисту.
Безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_4 є інтереси всебічного, повного і неупередженого розслідування і судового розгляду справи, які можуть бути порушені в результаті завідомо неправдивого показання. Такі дії можуть зашкодити правильному вирішенню справи, оскільки згідно з процесуальним законодавством покази свідка, є джерелом доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України показання це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Показання свідка це висловлена та зафіксована у встановленому процесуальним законодавством порядку інформація щодо тих чи інших фактів, обставин, подій у кримінальній справі. Закінченим злочином завідомо неправдиве показання свідка, здійснене під час досудового розслідування, буде з моменту підписання цією особою відповідного процесуального документу. Завідомо неправдиві показання свідка, які мають місце під час судового розгляду, - з моменту фактичного вчинення цих дій.
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.
Відповідно до ст. 67 КПК України за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Тобто, нормами чинного кримінального закону передбачена кримінальна відповідальність свідка за надані завідомо неправдиві показання суду або іншому уповноваженому органу.
Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає тільки в прямому умислі, оскільки особа завідомо усвідомлює неправдивість відомостей, що містяться в її показаннях, і бажає їх надати.
Таким чином, надані ОСОБА_4 показання у якості свідка в межах досудового розслідування №42017020000000037 від 20.01.2017, є неправдивими, оскільки не узгоджується з жодними зібраними в ході досудового розслідування доками, а навпаки заперечують достовірність наданих ОСОБА_4 пояснень, починаючи з опису самих бойових припасів та їх упакування, закінчуючи місцями в яких вони були заховані, що свідчить про штучне створення ним доказів захисту.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що всі докази зібрані в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.
Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, а тому суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та його дії слід кваліфікувати, за ч. 2 ст. 384 КК України, як завідомо неправдиві показання свідка під час досудового слідства, поєднані зі штучним створенням доказів захисту.
При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше судимий (т.1 а.с. 218, 219, т.2 а.с. 162,163, 172-172), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 217), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 78), згідно характеристики за місцем відбування покарань характеризується негативно, притягувався до дисциплінарної відповідальності, заходи заохочення не застосовувались (т.1 а.с. 221,222).
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав, раніше неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 384 КК України.
Крім того, судом враховано, що обвинуваченого було засуджено 13.10.2015 Тиврівського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, в урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, шляхом часткового складання з урахуванням положень ст. 71 КК України.
Також, зважаючи, на те, що ОСОБА_4 раніше засуджений 10.09.2021 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із урахування ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, даний вирок набув законної 12.10.2021, а тому остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня проголошення вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 70, 71, 384 КК України, ст.ст. 65, 67, 84-86, 95, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.10.2015 року, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком, покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2021, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2021.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, а саме - з 10.11.2022.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1