Провадження № 11-кп/821/416/22 Справа № 705/133/16-к Категорія: ст. 80 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
засудженого в режимі
відеоконференції з Уманським
міськрайонним судом
Черкаської області ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 липня 2022 року про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі на строк один рік, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 ОСОБА_7 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. Вирок набрав законної сили 11.03.2016. ОСОБА_7 вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, 20.10.2016, тобто строк давності розпочався спочатку та закінчився стосовно виконання вироку 20.10.2019. У матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, зокрема, притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України. Враховуючи, що на даний час закінчилися строки давності виконання обвинувального вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 стосовно ОСОБА_7 , відсутні факти ухилення від відбування покарання, встановленого вироком суду, тому наявні підстави для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2022 вказане клопотання задоволено та звільнено ОСОБА_7 від покарання , призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.20216 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в матеріалах провадження відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком, а також про вчинення засудженим ОСОБА_7 нового кримінального правопорушення, відтак, відсутні підстави для зупинення чи переривання перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої або частини четвертої статті 80 КК України, оскільки висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Засуджений не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначний проміжок часу, вважає, що строки виконання вироку, визначені статтею 80 КК України, закінчились, а тому наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку. Щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в період іспитового строку за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016, суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_7 в установленому законом порядку не доведена.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 відмовити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання захисника, застосував норму, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України, яка не підлягала застосуванню в даному провадженні.
Судом не взято до уваги, що ОСОБА_7 вже звільнений від відбування покарання з іспитовим строком самим вироком суду. Крім того вирок Уманського міськрайонного суду від 16.02.2016 був звернутий судом до виконання. Визначені вироком вимоги та обмеження, передбачені ст..ст. 75,76 КК України засудженим виконувалися.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_10 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити, думки засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали клопотання, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвала суду повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухваленою згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 407 КК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, в межах повноважень, має право скасувати ухвалу та ухвалити нову ухвалу з підстав встановлення неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З оскаржуваного рішення вбачається, що захисник ОСОБА_8 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку Уманського міськрайонного суду від 10.02.2016, яким останній був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України, до одного року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначив, що вирок набрав законної сили 11.03.2016. ОСОБА_7 інкримінується вчинення нового злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, 20.10.2016, тобто строк давності розпочався спочатку та закінчився стосовно виконання вироку 20.10.2019. Оскільки відсутні факти ухилення ОСОБА_7 від відбування покарання , встановленого вироком суду, тому наявні підстави для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 КК України.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2022 вказане клопотання захисника ОСОБА_8 задоволено та звільнено ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016, у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Задовольняючи клопотання захисника, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що в матеріалах провадження відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком, а також про вчинення засудженим нового кримінального правопорушення, оскільки не має обвинувального вироку, а тому відсутні підстави для зупинення чи переривання перебігу строку виконання обвинувального вироку та застосування ч. 3,4 ст. 80 КК України.
Такий висновок суду першої інстанції апеляційний суд вважає помилковим .
Відповідно ч. 1,4 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у визначені даною статтею строки. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
З матеріалів кримінального провадження вбачається та як встановлено судом першої інстанції, вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік. Вирок набрав чинності 11.03.2016 та був звернутий судом до виконання шляхом його направлення в Уманський міський відділ КВІ УДПтС України в Черкаській області, 22.03.2016 ОСОБА_7 поставлений на облік органом пробації. Визначені вироком вимоги та обмеження, передбачені ст.ст. 75, 76 КК України, виконувалися засудженим.
Після закінчення іспитового строку ОСОБА_7 не був звільнений від відбування покарання у зв'язку з тим, що йому інкримінують вчинення в період іспитового строку нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Обвинувальний акт за вказаним кримінальним правопорушенням перебуває на розгляді в Уманському міськрайонному суді та кінцеве рішення на даний час не прийняте.
Звільнення від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України особи, яка була звільнена від відбування покарання з іспитовим строком суперечить положенням ч. 3 ст. 78 КК України, згідно якої у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
За таких обставин ухвала місцевого суду про звільнення ОСОБА_7 від покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, є незаконною, оскільки положення ст. 80 КК України застосовуються щодо вироків, які не були виконані.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню, що є підставою для скасування рішення суду, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, з ухваленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_7 у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Керуючись ст. 80 КК України, ст. 405, 407, 418,419, 537,539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 липня 2022 року про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді