10 листопада 2022 року
м. Рівне
Справа № 570/1463/22
Провадження № 22-ц/4815/1129/22
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року (ухвалене у складі судді Гнатущенко Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються за рішенням суду у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. та просила їх збільшити до 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що присуджених аліментів відповідно до рішення Рівненського районного суду від 23.03.2018 року недостатньо для забезпечення необхідного життєвого рівня дитини. Зауважує, що мінімально визначений законом розмір аліментів на утримання дитини не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, позивачка вказує, що син займається у спортивній секції, приймає участь у змаганнях, займає призові місця та має нагороди. Розвиток здібностей дитини потребує додаткових матеріальних витрат. З урахуванням цього вважає, що для задоволення необхідних соціальних та культурних потреб дитини, необхідним та доцільним просити суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 6000 гривень щомісячно, визнаючи вказаний розмір аліментів справедливим та розумним.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23.03.2018 р. у цивільній справі №570/485/18.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 2744 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі позивач не погоджується із визначеним місцевим судом розміром аліментів та вважає, що матеріальний стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 6000 грн.. З врахуванням подальшого збільшення прожиткового мінімуму, індексу інфляції та постійного зростання споживчих цін, переконана, що такий розмір аліментів є обґрунтованим і відповідатиме інтересам дитини.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник відповідача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 22.11.2011 року за рішенням Рівненського районного суду у справі №2-1348/11. Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на виховання матері.
Рішенням Рівненського районного суду від 23.03.2018 року у справі № 570/485/18 збільшено розмір аліментів та стягнено з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1200 гривень щомісячно, до досягнення ним повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , стаття 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , стаття 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
Враховуючи обставини, які зазначені у ч. 1 ст. 182 СК України, та підлягають встановленню судом при визначенні розміру аліментів, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про правомірність та доцільність збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1200 гривень до 2744 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду та ґрунтуються на мотивах подальшого збільшення прожиткового мінімуму дитини, індексу інфляції та постійного зростання споживчих цін, що не може лежати в основі судового рішення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідач офіційно працевлаштований, що сторонами не заперечується, а тому, якщо ОСОБА_1 вважає, що відповідач приховує свій дохід, вона вправі змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від його доходу.
Також місцевий суд вірно акцентував увагу ОСОБА_1 , що в разі відвідування дитиною певних гуртків та секцій або у випадку інших особливих обставин, вона має право на звернення до суду із позовом про стягнення з батька додаткових витрат на дитину, що передбачено ст.185 СК України.
За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.