10 листопада 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/20212/21
Провадження № 22-ц/4815/970/22
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Майданіка В.В.,
секретар судового засідання - Мороз А.В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Уповноважено особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича,
-ТОВ «Фінансова компанія «Інвент»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Омельчук Тетяною Василівною на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 лютого 2022 року (ухвалене у складі судді Першко О.О., повний текст судового рішення складено 07 лютого 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Інвент», в якому просив визнати виконавчий напис №1072, вчинений 21 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., про звернення стягнення на нерухоме майно таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 21 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . Виконавчий напис вчинено на підставі Іпотечного договору №1701/0508/76-002-Z-1.
16 лютого 2016 року державним виконавцем Рівненського міського ВДВС ГТУЮ у Рівненській області на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1072, виданого 21 травня 2013 року, відкрито виконавче провадження № 50201824, стягувач - ПАТ «Дельта Банк», боржник - ОСОБА_1 , за яким накладено арешт на все майно, а потім, за заявою ОСОБА_1 , накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки.
27 червня 2019 року державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 5020182, якою повернуто стягувачу виконавчий напис № 1072, виданий 21 травня 2013 року, у зв'язку з відсутністю у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Як вбачається з інформації, відображеної у вказаній постанові, на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом застави, як забезпечення кредитів в іноземній валюті, згідно ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті» не може бути звернуто стягнення (відчуження без згоди власника). Таким чином, виконавче провадження № 38686616 завершено.
06 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «ІВЕНТ» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2300/К, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступив, а ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» набуло права вимоги, належні ПАТ «Дельта Банк» до позичальників, в тому числі за цим договором ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» набуло прав вимоги за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки за № 221045733 від 20 серпня 2020 року на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу прав вимоги іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 стало ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент».
16 липня 2021 року за заявою іпотекодержателя ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» було припинено іпотеку квартири АДРЕСА_1 за Іпотечним договором №1701/0508/76-002-Z-1 від 30 травня 2008 року.
16 липня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвент» та ТзОВ «АССЕТС KOHCAЛT» укладено Договір про відступлення права вимоги № КПД-513/021/21, за яким до ТзОВ «АССЕТС КОНСАЛТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року.
16 липня 2021 року між ТзОВ «АССЕТС КОНСАЛТ» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено Договір про відступлення права вимоги №043/21, за яким до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року.
Таким чином, станом на день звернення до суду з цим позовом, ОСОБА_2 є новим кредитором за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року, при цьому іпотека квартири АДРЕСА_1 припинена.
Також, станом на день звернення до суду з даним позовом, у ОСОБА_1 відсутні будь-які невиконані зобов'язання, непогашені платежі тощо перед ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «ФК «Інвент» за Кредитним договором №1701/0508/76-002 та Договором іпотеки.
А отже, у Кредитора ПАТ «Дельта Банк», за заявою якого було вчинено виконавчий напис № 1072, виданого 21 травня 2013 року, відсутні будь-які законні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у рамках примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає до виконання, оскільки станом на день звернення до суду з даним позовом, виконавче провадження щодо вчинення виконавчих дій за оскаржуваним виконавчим написом завершено, заборона та іпотека квартири, що належить позивачу та була за Іпотечним договором №1701/0508/76-002-Z-1 припинена за заявою іпотекодержателя. До нового кредитора за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року ОСОБА_2 право вимоги за іпотечним договором не перейшло.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 лютого 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не наведено жодних підстав для оспорення вчиненого нотаріусом виконавчого напису, а саме підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису чи підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Омельчук Т.В. оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не навів підстав для залишення оспорюваного виконавчого напису чинним та мотивів, з яких суд виходив ухвалюючи дане рішення.
Станом на день звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у ОСОБА_1 відсутні будь-які невиконані зобов'язання, непогашені платежі тощо перед ПАТ Дельта Банк та ТзОВ «ФК «Інвент» чи іншими фінансовими установами за Кредитним договором №1701/0508/76-002 та Договором іпотеки.
Виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню оскільки у стягувача відсутнє право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, крім того стягувач відмінний від кредитора.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1701/0508/76-002, за яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 71 000 дол. США 00 центів, на строк з 30 травня 2008 року по 29 травня 2038 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. В договорі також зазначено, що кредит надається позичальнику лише після, зокрема, укладання іпотечного договору про іпотеку об'єкта нерухомості.
30 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір №1701/0508/76-002-Z-1, за яким у рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №1701/0508/76-002 ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір в матеріалах справи відсутній.
28 квітня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведбанк» відступило, а ТзОВ «Дельта Банк» набуло права вимоги, належні ПАТ «Сведбанк» до позичальників, в тому числі ПАТ «Дельта Банк» набуло прав вимоги за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року. Вказаний договір в матеріалах справи відсутній.
21 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно Іпотечного договору №1701/0508/76-002-Z-1, посвідченого 30 травня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., та зареєстрованого в реєстрі за №1177, Додаткового договору №1, посвідченого 12 вересня 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., та зареєстрованого в реєстрі за №1965, Договору про внесення змін та доповнень №2, посвідченого 28 квітня 2011 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., та зареєстрованого в реєстрі за №231, зазначене нерухоме майно передане ОСОБА_1 в іпотеку ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») у якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», строк платежу за якими настав 17 квітня 2013 року. На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., 25 травня 2012 року за реєстровими №1306, 1307, а також Акта приймання-передачі кредитний файлів №18 від 25 травня 2012 року до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» та АТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора. Строк, за який провадиться стягнення з 25 травня 2012 року по 17 квітня 2013 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, запропоновано задовольнити вимоги стягувача ПАТ «Дельта Банк» в сумі 635 556 грн. 04 коп.
27 червня 2019 року старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 50201824, якою повернуто стягувачу виконавчий документ, а саме виконавчий напис № 1072, виданий 21 травня 2013 року, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. За боржником зареєстровано право власності на нерухоме житлове майно, яке є предметом застави, як забезпечення кредитів в іноземній валюті, яке відповідно до Закону України від 03 червня 2014 року №1304-VІІ, не може бути примусово стягнуте (відчуження без згоди власника).
06 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІВЕНТ» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2300/К, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за і текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно Реєстру договорів права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, як Додатку №1 до Договору №2300/К про відступлення прав вимоги від 06 серпня 2020 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року та Іпотечним договором №1701/0508/76-002-Z-1, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю. 30 травня 2008 року за реєстровим №1177, по яким позичальником/іпотекодацем є ОСОБА_1 .
Як слідує із заяви ТзОВ «Фінансова компанія «ІВЕНТ» від 16 липня 2021 року останнім повідомлено про відсутність зобов'язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «ІВЕНТ» щодо повернення грошових коштів за Кредитним договором № 1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року (з усіма змінами та доповненнями, до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо, що є його невід'ємною частиною), виконання зобов'язань за яким забезпечено Іпотечним договором від 30 травня 2008 року № 1701/0508/76-002-Z-I, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., 30 травня 2008 року за реєстровим №1177, у зв'язку з чим просить на підставі цієї заяви припинити заборону відчуження та іпотеку нерухомого майна: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №266125545 від 16 липня 2021 року за заявою іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «ІВЕНТ» про припинення заборони та іпотеки 16 липня 2021 року іпотека трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 припинена.
16 липня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» та ТОВ «АССЕТС KOHCAЛT» укладено Договір про відступлення права вимоги № КПД-513-021/21, за яким у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору Право вимоги до Боржників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, що належать Первісному кредитору на підставі Основних договорів, а Новий кредитор зобов'язується прийняти зазначене вище Право вимоги та перерахувати Первісному кредитору кошти у сумі Ціни відступлення.
Згідно Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, боржників за такими договорами як Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № КПД-513-021/21 від 16 липня 2021 року та акта прийому-передачі документації від 16 липня 2021 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року, по якому позичальником є ОСОБА_1 .
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Вказане відповідає правовими висновками Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, від 20 травня 2015 року у справі № 6- 158цс15, від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 вважав виконавчий напис таким, що не підлягає до виконання, оскільки станом на день звернення до суду з даним позовом, виконавче провадження щодо вчинення виконавчих дій за оскаржуваним виконавчим написом завершено, заборона та іпотека квартири, що належить позивачу, була за Іпотечним договором №1701/0508/76-002-Z-1 припинена за заявою іпотекодержателя, а до нового кредитора за кредитним договором №1701/0508/76-002 від 30 травня 2008 року ОСОБА_2 право вимоги за іпотечним договором не перейшло.
Вказані доводи не є передбаченими законом підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.
Заявляючи даний позов, позивач мав довести порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, чи неправомірність вимог стягувача, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису.
Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження вказаних обставин відсутності порушення його зобов'язання чи наявності спору щодо заборгованості (щодо її розміру, строків, за які вона нарахована, тощо) позивач суду не надав.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Омельчук Тетяною Василівною залишити без задоволення, а заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Майданік В.В.