Провадження № 11-сс/803/1668/22 Справа № 203/3669/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
28 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Дніпропетровська, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ),
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, -
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2022 року застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 листопада 2022 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя, врахувавши те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, особу підозрюваної, дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню та вважав, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або більш м"який, не пов"язаний з позбавленням волі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення. Зазначає, що пред"явлена ОСОБА_8 підозра за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України є необґрунтованою та стороною обвинувачення факт співзасновництва і співорганізаторства злочинної діяльності, яка їй інкримінується не підтверджується жодними доказами у цьому провадженні. Разом з цим, апелянт зауважує, що ризики, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, недоведені та ґрунтуються лише на припущеннях, що не може бути достатнім для обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, захисник звертає увагу на те, що підозрювана має бездоганну репутацію, міцні соціальні зв"язки, до кримінальної відповідальності не притягалася та повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень не має, однак ці обставини слідчий суддя не взяв до уваги та не розглянув належним чином можливість обрання підозрюваному більш м"якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому просить ухвалу скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників, які підтримали вимоги скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими.
Так, апеляційним судом встановлено, що в провадженні Третього слідчого відділу ( з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022040000000329 від 20.09.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
30.09.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
В межах цього провадження слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , за наслідками розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй злочинів, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Згідно матеріалів, долучених до клопотання, й враховуючи наведену правову позицію, слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також, у відповідності до ст. 178 КПК України, належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років, особу підозрюваної, та дійшов до обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують, й правомірно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання захисника на недоведеність існування ризиків у провадженні, на переконання апеляційного суду, є неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованих підозрюваній злочинів, та покарання, яке їй загрожує, у разі визнання винуватою, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.
Отже, колегія суддів вважає рішення суду про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним і обґрунтованим та не
знаходить підстав для обрання щодо неї більш м'якого запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2