Справа №752/14440/22
Провадження № 2-о/752/713/22
Іменем України
28.10.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини,
заявниця через свого представника адвоката Вуйка Віктора Анатолійовича звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , а також факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 .
Відомості про батька заявниця просить внести на підставі ст.126 СК України, та в актовому записі про народження вказати батьком дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, народилась дитина, хлопчик. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась дитина, хлопчик.
На час народження дитини заявниця перебувала з ОСОБА_2 у шлюбних стосунках, однак даний шлюб не був зареєстрований в органах реєстрації актів громадянського стану за законодавством України, а був зареєстрований на території АР Крим після її окупації.
Батьки вирішили назвати дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Факт народження дитини підтверджується копією Свідоцтва про народження, медичними документами, виданимими органами влади на окупованій території.
З метою подальшої реєстрації народження дітей та отримання Свідоцтва про народження встановленого зразка, заявниця просить в судовому порядку встановити факт народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представником заявниці подано клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;.
Відповідно до 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
В силу ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Судом встановлено, що 21.04.2019р. в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, народилась дитина, хлопчик.
Факт народження дитини підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.04.2019 р. Бахчисарайським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, виписним епікрізом.
Крім того, судом встановлено, що 26.08.2020 р. в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась дитина, хлопчик.
Факт народження дитини підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.09.2020 р. Бахчисарайським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, виписним епікрізом.
На час народження дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у шлюбі, що зареєстрований 17.10.2015 р. Бахчисарайським районним відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до ст.146 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Батьки визначили ім'я дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.3 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - територія м.Сімферополь, АР Крим, Україна визнана тимчасово окупованою територією.
Діяльність державних органів влади України, в т.ч. органів державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється на тимчасово окупованій території.
Згідно з ст.9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами таабо особами незаконних органів на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. theRepublic o f MoldovaandRussia», «Ila§cuandOthers v. MoldovaandRussia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Тобто, документи, видані органами чи установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток, можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
В даному випадку, хоча шлюб заявниці і не був зареєстрований в органах реєстрації актів громадянського стану за законами України, однак, такий шлюб був зареєстрований на час народження дитини на тимчасово окупованій території і даний факт не може бути проігнорований судом при вирішенні питання щодо встановлення факту народження дитини та її реєстрації в органах РАЦС за законодавством України, оскільки у іншому випадку це призведе до позбавлення прав заявників на реєстрацію їх батьками у визначений законом спосіб.
Підставою звернення заявниці до суду є неможливість реєстрації факту народження дітей в зв'язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують зазначений факт, завірені органом окупаційної влади, які діють на неконтрольованій Україною території.
В силу положень Закону України Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Виходячи з викладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що заявниця не може у інший спосіб реалізувати свої права на реєстрацію факту народження дітей, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, доведеність факту народження дітей, в зв'язку з чим заява в цій частині підлягає задоволенню.
Однак, при вирішенні даного питання суд у своєму рішенні повинен зазначити батьків дітей.
При зверненні до суду заявниця просить внести відомості про батьків на підставі положень ст.126 СК України, хоча даний порядок реєстрації застосовується у разі коли батьки не перебували у шлюбі і звернулись до органів РАЦС зі спільною заявою.
Оскільки, як встановлено судом, батьки народженої дитини перебували у шлюбі на час її народження і даний факт не може бути проігнорований судом, хоча він і був зареєстрований на тимчасово окупованій території, суд приходить до висновку, що відомості про батьків повинні бути внесені відповідно до положень ст.122, 133 Сімейного кодексу України.
Керуючись ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 .
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 .
Батьками дитини зазначити:
- мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України ;
- батько: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя