Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3236/22
Провадження № 1-кс/553/837/2022
Іменем України
08.11.2022 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
У серпні 2022 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати прокурора Харківської обласної прокуратури зареєструвати в Єдиного реєстру досудових розслідувань її заяву про підозру існування колоборантського осередку в Київській окружній прокуратурі міста Харкова та надати їй витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію та розпочати розслідування.
Зі змісту скарги можливо встановити, що в провадженні СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 12021225490000139, процесуальне керівництво в якому здійснювалось Київською окружною прокуратурою м. Харкова, працівники якої, на думку скаржниці, здійснювали неналежне процесуальне керівництво в даному провадженні.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та востаннє Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Учасники процесу, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явились, скаржник звернулась з заявою про розгляд справи без її участі, інші особи про причини не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звернулись.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наявні у справі документи та встановлені судом обставини свідчать про те, що 10 серпня 2022 року до Харківської обласної прокуратури надійшла заява ОСОБА_4 про підозру в існуванні колоборантського осередку в Київській окружній прокуратурі м. Харкова, в якій заявник просила зареєструвати її заяву в ЄРДР та надати їй витяг з ЄРДР про цю реєстрацію.
Харківською обласною прокуратурою згідно з повідомленням від 15.08.2022 року за вих. № 0915-4132/вих22, ОСОБА_4 дано відповідь про розгляд її заяви від 04.08.2022 року щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні та з інших підстав. Повідомлено, що аналогічні за змістом звернення неодноразово розглядатися обласною прокуратурою, про результати їх розгляду надавалися відповіді, остання 05.08.2022 року за вих. № 09/5-3638вих-22-18. Повторно повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Реєстрації в ЄРДР підлягають лише ті заяви, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підстави вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, що свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути внесені до ЄРДР. Її звернення не містить будь-яких об'єктивних та достовірних відомостей про наявність у діях окремих працівників прокуратури ознак кримінального правопорушення, підстав для внесення даних до ЄРДР на цей час не вбачається. Роз'яснено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора відповідно до положень ст. 303-307 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені до суду, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
За змістом положень ч. 1 ст. 214 КПК України, Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
В ч. 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Аналіз вищевказаних вимог КПК дає підстави для висновку, що закон передбачає обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх.
Порядок прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення компетентними та уповноваженими на те працівниками поліції визначений "Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань", затвердженим наказом генеральної прокуратури № 139 від 16.04.2016 року.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Згідно положень п. 2 Розділу ІІ "Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення", затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, вищенаведені положення КПК України дозволяють дійти висновку про те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які місять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення чи об'єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається з матеріалів, що надані слідчому судді Харківською обласною прокуратурою, разом з заявою ОСОБА_4 про підозру в існуванні колаборантського осередку в Київській окружній прокуратурі м. Харкова від 04.08.2022 року, яка зареєстрована 10.08.2022 року, подано копії листа СУ ГУНП в Харківській області адресованого ОСОБА_4 від 02.04.2021 року за вих. № К-614/119-24/01-2021, копії партійного квитка ОСОБА_5 , опису матеріалів кримінального провадження № 12021225490000139, описів вкладень цінних листів, копії скарги ОСОБА_4 на бездіяльність Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 18.07.2022 року.
Заява ОСОБА_4 від 04.08.2022 року не містить викладу достатніх та обґрунтованих відомостей про кримінальне правопорушення, заявником не наведено жодних об'єктивних даних, що свідчать про наявність в діях працівників Київської окружної прокуратури м. Харкова ознак кримінального правопорушення, доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, відомості про яке вона просить внести до ЄРДР, в тому числі час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, кваліфікацію за відповідною статтею КК України.
Вказана заява розглянута Харківською обласною прокуратурою та листом № 0915-4132вих-22 від 15.082022 року надано відповідь заявниці.
Відомості, викладені у заяві, є сумбурними, не мають логічного зв'язку і послідовності, вочевидь не містить жодних даних про наявність ознак кримінального правопорушення, а дають підстави припустити її на незгоду з діями працівників Київської окружної прокуратури м. Харкова під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021225490000139.
Вирішити питання про зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР, викладених у такій незрозумілій формі, без прив'язки до конкретного місця, часу і обставин, неможливо. Об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), заява від 04.08.2022 року не містить, а тому і підстав для внесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя не вбачає.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. При цьому злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними та суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя Ленінського районного
суду м. Полтави ОСОБА_1