08 листопада 2022 року м.Суми
Справа №592/13643/21
Номер провадження 22-ц/816/930/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - ІНЖИНІРИНГ»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Супруна Дмитра Володимировича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25липня 2022 року, в складі судді Алфьорова А.М., ухвалене у м. Суми,
Звернувшись до суду у жовтні 2021 року із позовною заявою, позивач просила суд стягнути з АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - ІНЖИНІРИНГ» на користь позивачки 1 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненою смертю її чоловіка ОСОБА_2 , від нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком.
Свої вимоги мотивувала тим, що з 25.05.2010 року вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 1979 року народження, який в період з 08.04.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді токаря - карусельника. ІНФОРМАЦІЯ_1 трудовий договір з ОСОБА_2 припинено в зв'язку зі смертю останнього. Вказує, що відповідно до акту розслідування нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком від 29.09.2021 року при виконанні трудових обов'язків 26.02.2021 року стався нещасний випадок. Вказує, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з чоловіком позивача стався саме при виконанні трудових обов'язків на вказаному підприємстві, у зв'язку з невиконанням роботодавцем положень п. 4 ст. 43 Конституції України, ст. ст. 8, 13 ЗУ «Про охорону праці».26.02.2021 року ОСОБА_2 був госпіталізований до нейрохірургічного відділення КНП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» з послідуючим переведенням цього ж дня до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 281 від 03.05.2021 р. причиною смерті стали: а) забій головного мозку; б) перелом склепіння черепу; в) відкрита черепно-мозкова травма; г) ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір не визначений. Втрата чоловіка спричинила позивачу значні моральні страждання та переживання. З вини відповідача втрата її чоловіка настала дуже передчасно і вона залишилася одна. Втрата чоловіка була не лише втратою близької людини, а ще й втратою годувальника, який навіть будучи на пенсії мав значний дохід і дійсно утримував її матеріально. За час хвороби чоловіка позивач зазнала моральних переживань та страждань, підтримувала його морально.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2022 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на надано суду належних, допустимих доказів того, що їй була завдана моральна шкода, яка була пов'язана з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, а також відсутній причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями підприємства і вина останніх в заподіянні шкоди, що було б підставою для її відшкодування.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи,просить скасувати рішення судупершої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що підприємство має один з найбільших показників виробничого травматизму на території Сумської області, при цьому переважна більшість найманих працівників виконує свої робочі обов'язки всупереч вимогам чинного законодавства з охорони праці. У порушення вимог положень постанови КМУ від 01.08.1992 року № 442 атестація робочих місць АТ «СМНВО - ІНЖИНІРИНГ» не проведена, в тому числі робочого місця потерпілого. Картки обліку ЗІЗ, що ведуться на підприємстві не відповідають положенням Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту. нещасний випадок зі смертельним наслідком з чоловіком позивача стався саме при виконанні трудових обов'язків на вказаному підприємстві, у зв'язку з невиконанням роботодавцем положень п. 4 ст. 43 Конституції України, ст. ст. 8, 13 ЗУ «Про охорону праці». З вини роботодавця втрата її чоловіка настала передчасно і вона залишилася одна. Втрата чоловіка завдає їй душевного болю, безпорадності, слабкості, неможливості бути повноцінною людиною, оскільки він був головою сімейства. Крім того, вона зазнала і фінансових втрат на купівлю медикаментів для свого померлого чоловіка на загальну суму 89814 грн. 18 коп. Вказує, що її померлий чоловік не проходив навчань з питань перевірки знань з охорони праці працівників та спеціалістів, не був забезпечений засобами індивідуального захисту, не було придбання, комплектування та видачі ЗІЗ, а також поінформовано про умови праці під час укладання трудового договору, що вказує на безвідповідальне ставлення роботодавця на організацію безпечних та належних умов праці. Вказує, що управлінням Держпраці відповідачу неодноразово виносилися приписи про усунення виявлених порушень діючого законодавства, які відповідачем тривалий час не усувалися.
Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами викладеними в ній та зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки не доведено вини підприємства в наступу страхового випадку, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Позивач та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи вбачається, що з 21.05.2010 р. позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 499.
З 08.04.2020 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з АТ «СМНВО-Інжиніринг», працював на посаді токар-карусельник.
Відповідно до наказу № 15 від 24.02.2021 р. ОСОБА_2 , у зв'язку з виробничою необхідністю було тимчасово переведено до цеху № 16 з 01.03.2021 р. по 31.03.2021 р. для своєчасного виготовлення цехом № 16 заказів 37042/001, 37042/001, 53205/002.
26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у цеху № 16 в період робочого часу, під час переміщення по виділеному пішохідному переходу механічної дільниці № 1 цеху № 16, раптом зупинився, подивився вгору та впав з висоти власного росту на бетонну підлогу. У цей час заступник начальника цеха № 16 з підготовки виробництва ОСОБА_3 здійснюючи обхід цеху, підійшов до місця події і побачив лежачого на підлозі ОСОБА_2 та викликав «швидку допомогу». Працівниками швидкої допомоги ОСОБА_2 була надана медична допомога та доставлено до приймального відділення КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня». За результатами проведеного комісійного розгляду лікарського-консультативною комісією КНП «Сумська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_2 було встановлено діагноз: «Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Церебро-субархноїдальний крововилив. Перелом правої тім'яної та скроневої кісток з переходом на основу черепа. Отогемолікворея справа. Забій м'яких тканин правої тім'яної ділянки».
Листом № 2492/18-27/15/2021/1988 від 01.03.2021 р. Управління Держпраці у Сумській області доручено АТ «СМНВО-Інжиніринг» провести розслідування нещасного випадку, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. із токарем-карусельником АТ «СМНВО-Інжиніринг» ОСОБА_2 .
Розпорядженням від 01.03.2021 р. головного інженера АТ «СМНВО-Інжиніринг» утворено комісію з розслідування нещасного випадку у відповідному складі.
Відповідно до протоколу огляду місця де стався нещасний випадок 26.02.2021 р. з токарем-карусельником цеху № 2 ОСОБА_2 подія трапилась під час переміщення ОСОБА_2 по виділеному пішохідному проходу механічної дільниці № 1 цеху № 16. Проходи цеху № 16 не захаращені, відповідним чином позначені білою фарбою і чітко видимі. Покриття проходу бетонне, рівне, без вибоїн та нерівностей, не слизьке.
З акту від 30.03.2021 р. розслідування нещасного випадку, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг» встановлено, що потерпілий травмувався внаслідок падіння, через можливе раптове погіршення стану здоров'я, травма отримана не при виконанні безпосередньо трудових (посадових) обов'язків, тобто даний нещасний випадок не підпадає під обставини п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, за яких він визнається пов'язаним з виробництвом, тому даний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом і по ньому складається Акт з позначкою Н-1/НП.
Листом № 18-28/15/3236/2021 від 07.04.2021 р. Управління Держпраці у Сумській області доручено АТ «СМНВО-Інжиніринг» провести повторне розслідування нещасного випадку на виробництві.
Розпорядженням від 20.04.2021 р. головного інженера АТ «СМНВО-Інжиніринг» утворено комісію з повторного розслідування нещасного випадку у відповідному складі.
З акту від 28.04.2021 р. розслідування нещасного випадку, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг» встановлено, що нещасний випадок було визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
АТ «СМНВО-Інжиніринг» направило ОСОБА_2 повідомлення про нещасний випадок зі смертельними наслідками.
Наказом № 28-НВ від 19.05.2021 р. Управління Держпраці у Сумській області утворено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві із смертельним наслідком, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. із токарем-карусельником цеху № 2 АТ «СМНВО-Інжиніринг» ОСОБА_2 .
Наказом № 31-НВ від 08.06.2021 р. було продовжено строк проведення спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві.
З акту від 29.09.2021 р. спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг» встановлено, щонещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 стався на території підприємства під час виконання трудових обов'язків чи завдань з моменту прибуття на підприємство до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, даний нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом.
Крім того, в акті від 29.09.2021 р. токар-карусельник ОСОБА_2 порушив п. 1.7.5. «Инструкции по охране труда № 1 для работающих в цехах, управлениях, отделах и других структурних подразделениях АО» затвердженої наказом генерального директора АТ «СМНВО-Інжиніринг» 22.01.2020 р. не подбавши про особисту безпеку і здоров'я, під час перебування на території підприємства.
Частиною 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу УкраїнитаКодексу законів про працю України.
Статтею 153 КЗпП України (в редакції на день настання нещасного випадку) визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.
Згідно з ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Колегія суддів зазначає, що моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже підставою для відшкодування моральної шкоди працівнику, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року в справі № 235/3191/19 (провадження № 61-18013сво18) зроблено правовий висновок, що «за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди».
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. Проте умови виникнення зобов'язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України.
Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.
Однак, ст. 1193 цього Кодексу визнані обставини за яких ураховується вина потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.
Так, як передбачено даної статтею шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Згідно акту від 29.09.2021 р. спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві,що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг» встановлено, що вид подіє є падіння потерпілого під час пересування; основною причиною визнано невиконання потерпілим вимог п.1.7.5 Інструкції з охорони№1.
Але за висновками комісії за результатом проведеного спеціального розслідування визнано нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом.
Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди в наслідок смерті працівника потерпілого ОСОБА_2 необхідно встановитинаявність протиправності в діях особи, що завдала такої шкоди, настання самої моральної шкоди, вина особи, що завдала такої шкоди, а також встановлення причинно - наслідкового зв'язку між діянням особи та настанням моральної шкоди.
У роз'ясненнях наданих в абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, а також правове врегулювання відносин за участю відповідних органів державної влади, відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні унормовано Законом України «Про охорону праці»
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 27 вказаного закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 160 КЗпП України постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що на роботодавця покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням всіма працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.
У акті про розслідування нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, що стався 26 лютого 2021 року складеного за формою Н - 1/П від 29.09.2021 року зазначено, що причиною настання нещасного випадку стало падіння ОСОБА_2 під час пересування, через невиконання останнім вимог інструкції з охорони праці, а саме порушення вимог п. 1.7.5 «Інструкції про охорону праці № 1 для працюючих в цехах, управліннях, відділах та інших структурних підрозділах АТ» затвердженої наказом генерального директора АТ «СМНВО - Інжиніринг». Вказано, що ОСОБА_2 не подбав про власну безпеку перебуваючи на території підприємства (а.с.17 зворотна сторінка).
Відповідно до п. 1.3. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 року № 246 обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно інформації, що містяться в акті від 29.09.2021 р. розслідування нещасного випадку, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг» ОСОБА_2 був допущений до виконання робіт при тому, що при прийомі його на роботу у квітні 2020 року, йому не був проведений попередній медичний огляд, хоча останній періодичний медичний огляд йому, як працівнику, що зайнятий на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці був проведений коли він працював у АТ «Сумське НВО» 29.10.2019 року,
Враховуючи, що на підприємстві постійно проводяться роботи підвищеної небезпеки, на яких станом на дату настання нещасного випадку задіяно понад 1500 робітників підприємства, а саме підприємство має один із найбільших показників виробничого травматизму на території Сумської області, при тому, що переважна більшість найманих працівників виконує свої робочі обов'язки всупереч вимогам чинного законодавства з охорони праці (за даними, що містяться в акті від 29.09.2021 р. розслідування нещасного випадку, що стався 26.02.2021 р. о 08 год. 15 хв. на АТ «СМНВО-Інжиніринг»),невиконання під час своєї трудової діяльності токарем - карусельником ОСОБА_2 вимог п. 1.7.5 «Інструкції про охорону праці № 1 для працюючих в цехах, управліннях, відділах та інших структурних підрозділах АТ» затвердженої наказом генерального директора АТ «СМНВО - Інжиніринг», призвело до виробничого ризику у вигляді ушкодження здоров'я, що потягло смерть працівника при виконанні своїх трудових обов'язків, тому незабезпечення роботодавцем належного контролю за дотриманням вимог нормативно - правових актів з охорони праці, і як наслідок, не створення безпечних умов праці, призвело до нещасного випадку на виробництві та в подальшому смерті чоловіка позивача.
Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1,2 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно доположення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337. (далі - Порядок).
Відповідно до п. 9 Порядку розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
Згідно з п. 10 Порядку нещасні випадки із смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню.
Відповідно до п. 14 Порядку комісія із спеціального розслідування (спеціальна комісія) утворюється Держпраці та/або її територіальним органом.Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок).
Спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів. (пункт 31 Положення).
Пунктом 34 Положення встановлено, що рішення щодо визнання нещасного випадку пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом приймається спеціальною комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів спеціальної комісії голос голови спеціальної комісії є вирішальним.
У разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 "Висновок комісії" робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним. Матеріали додаткового чи повторного спеціального розслідування надсилаються згідно з вимогами цього Порядку (п. 51 Порядку)
Відповідно до підпункту 2 пункту 52 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, зокрема, єперебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.
Пунктом 53 Порядку визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов'язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
Таким чиномдоказом вини власника є акт про нещасний випадок на виробництві, згідно встановленої форми Н - 1, затверджений начальником управління Держпраці у Сумській області.
Як вже приводилося вище згідно з висновком комісії, викладеним у акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н - 1, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 є таким, що пов'язаний з виробництвом.
Вказаним актом встановлено, що нещасний випадок стався в через падіння ОСОБА_2 під час перебування останнього на території підприємства під час виконання ним своїх трудових обов'язків чи завдань роботодавця, з моменту прибуття на підприємство до вибуття з нього, в результаті якого ОСОБА_2 було отримано тілесні ушкодження, що призвели до його смерті. Причинами нещасного випадку є невиконання останнім вимог інструкції з охорони праці, а саме порушення вимог п. 1.7.5 «Інструкції про охорону праці № 1 для працюючих в цехах, управліннях, відділах та інших структурних підрозділах АТ» затвердженої наказом генерального директора АТ «СМНВО - Інжиніринг», оскільки ОСОБА_2 не подбав про власну безпеку перебуваючи на території підприємства. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці визнано ОСОБА_2 .
Разом з тим, слід зазначити, що окрім актуспеціального розслідування нещасного випадку на виробництві із смертельним наслідком, що пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, а також допущення до роботи працівника, що не пройшов обов'язкового медичного огляду враховуючи, що на підприємстві постійно проводяться роботи підвищеної небезпеки, а саме підприємство має один із найбільших показників виробничого травматизму на території Сумської області, невиконання під час своєї трудової діяльності токарем - карусельником ОСОБА_2 вимог п. 1.7.5 «Інструкції про охорону праці № 1 для працюючих в цехах, управліннях, відділах та інших структурних підрозділах АТ» затвердженої наказом генерального директора АТ «СМНВО - Інжиніринг», свідчить про незабезпечення роботодавцем належного контролю за дотриманням вимог нормативно - правових актів з охорони праці, і як наслідок, не створення безпечних умов праці, що призвело до нещасного випадку на виробництві та в подальшому смерті чоловіка позивача, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями роботодавцяі вини останнього в заподіянні моральної шкоди позивачці, яка втратила чоловіка у працездатному віці.
При цьому слід зазначити про відсутність умисних винних дії загиблого ОСОБА_2 , а допущена ним необережність під час пересування по території цеху підприємства можуть враховуватися при визначені грошового еквіваленту розміру завданої маральної шкоди та не можуть бути підставою для відмови у заявленого позову члену сім'ї, а даному випадку дружинізагиблого працівника, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка від нещасного випадку, що стався на виробництві.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням викладеного, а також характер та обсяг страждань позивача з урахуванням їх тривалості й тяжкість, незворотності втрати, пов'язаних зі смертю її чоловіка, що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошову суму в розмірі 100 000 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням приписів ч.1 ст. 376 ЦПК України, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції неповне з'ясування обставин, що мають значення для справ, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не надав їм правильний правовий характер з урахуванням наведених норм матеріального права, а тому викладені доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і дають підстави для скасування оскарженого рішення місцевого суду та часткового задоволення позову, оскільки заявлений розмір у відшкодування завданої позивачці моральної шкоди є завеликим, оскільки окрім неї залишився ще неповнолітній син, який втратив батька.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає також зміні розподіл судових витрат.
Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, проте позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача відповідно до п. 1 ч. 2 ч. 6 ст. 141 ЦПК України належить стягнути на користь держави понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи в сумі 1000 грн і 1500грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Супруна Дмитра Володимировича задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - ІНЖИНІРИНГ» на користь ОСОБА_1 100000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання - ІНЖИНІРИНГ» на користь держави понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1000 грн. та за апеляційний перегляд справи в сумі 1500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2022 року.
Головуючий - С. С. Ткачук
Судді: В. І. Криворотенко
О. І. Собина