Миколаївської області
Справа №477/1067/22
Провадження №2-н/477/128/22
про відмову у видачі судового наказу
09 листопада 2022 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Глубоченко С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
07 листопада 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у сумі 13610, 91 грн, інфляційних втрат у сумі 2313, 85 грн, 3% річних у сумі 919, 58 грн та судового збору в сумі 248, 10 грн.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу вбачаю наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою. При вирішенні заяв поданих в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, суд лише перевіряє чи з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою, тобто досліджує питання безспірності заборгованості.
Строк загальної позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України, встановлений тривалістю у три роки.
Із доданої до заяви про видачу судового наказу довідки про фінансовий стан (виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 ) вбачається, що заборгованість, про стягнення якої просить заявник, нарахована за період з липня 2015 року по червень 2018 року. Отже, з моменту виникнення у заявника права вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання сплив строк, який перевищує позовну давність.
Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Положеннями частини другої статті 166 ЦПК України встановлено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 165, 258, 260 ЦПК України,
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО