Справа № 372/87/15-ц
Провадження 6-69/22
ухвала
Іменем України
06 жовтня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Денисенко Ю.С.,
за участю державного виконавця Кухара О.Ю.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
Державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні в Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 60553958 від 11.11.2019 року з примусового виконання виконавчого листа № 372/87/15-ц, виданого 02.06.2016 року Обухівським районним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»), по основній сумі кредиту - 69649,74 доларів США, суму боргу за відсотками в розмірі 58034,24 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 8750,35 доларів США, штрафу за порушення вимог кредитного договору в розмірі 7067,70 доларів США.
В ході виконання виконавчого листа державним виконавцем вжито низку заходів з примусового виконання рішення, проте рішення суду залишилось не виконаним, а тому він вимушений звернутися до суду з даним поданням про звернення стягнення на майно яке не зареєстроване в установленому законом порядку до суду.
В судовому засідання державний виконавець Кухар О.Ю. вимоги подання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в поданні.
Боржник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Представник стягувача ТОВ «Брайт Інвестмент» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Вислухавши державного виконавця, перевіривши та дослідивши в судовому засіданні матеріали подання та докази додані до нього суд вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 440 ЦПК України, державний або приватний виконавець має право звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
На виконанні в Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 60553958 від 11.11.2019 року з примусового виконання виконавчого листа № 372/87/15-ц, виданого 02.06.2016 року Обухівським районним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»), по основній сумі кредиту - 69649,74 доларів США, суму боргу за відсотками в розмірі 58034,24 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 8750,35 доларів США, штрафу за порушення вимог кредитного договору в розмірі 7067,70 доларів США.
11.11.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказаною постановою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи і майно протягом 5-ти робочих днів, виконавець вказує, що боржник не виконав вказаного зобов'язання.
У ході виконання виконавчого листа державним виконавцем вжито низку заходів з примусового виконання рішення, зокрема:
27.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно в межах суми боргу.
Направлено запити до Державної податкової служби України, Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, ГУ Держгеокадастру у Київській області, ГУ Держгеокадастру в м. Києві, Регіонального СЦ МВС в м. Києві, ГУ Держпродспоживслужби м. Києв, ГУ ДФС у м. Києві, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації, Борщагівську сільську раду.
Відповідно до відповіді № 1072205255 від 01.06.2021 з Пенсійного фонду України щодо осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, відомості про останнє місце роботи боржника - відсутні.
Відповідно до відповіді № 139767421 від 02.06.2022 ДФС України, у боржника відсутні джерела отримання доходів.
01.06.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківських установ.
Згідно з отриманими відповідями від ПАТ «ПУМБ», АТ «ПроКредит Банк», АТ «ВТБ Банк», АТ «Сбербанк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ АБ «Укргазбанк»! АТ «Укрексімбанк», ПАТ «Ідея Банк», АТ «Райфайзен Банк Аваль», АТ «Ощадбанк», АТ «Правекс Банк», АТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», АТ «Альфа Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «ОТП Банк» у боржника відсутні відкриті рахунки в перелічених установах.
Відповідно до відповіді ГУ Держспродспоживслужби в м. Києві, за боржником немає зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, дорожньо-будівельних і меліоративних машин; сільськогосподарської техніки та інших механізмів.
З огляду відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області та ГУ Держгеокадастру у м. Києві, зареєстровані земельні ділянки за боржником відсутні.
Згідно з відповіддю Регіонального СЦ МВС в м. Києві транспортних засобів за боржником не зареєстровано.
02.06.2022 Державним виконавцем направлено виклик боржнику за адресою вказаною в виконавчому документі. На виклик боржник до відділу не з'явився, письмові пояснення та повідомлення від боржника на адресу відділу не надходили.
Відповідно до відповіді з Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 29.06.2022, боржник серед власників, які володіють значними пакетами емітентів (10% більше) акцій приватних акціонерних товариств та (5% і більше) публічних акціонерних товариств відсутній.
16.12.2021 року на адресу відділу надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, до якої долучена ухвала у справі № 372/87/15 від 23.09.2021 року, видана Обухівським районним судом Київської області. 06.01.2022 винесено постанову про заміну стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
23.06.2022 року від стягувача ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» надійшло клопотання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку. 21.01.2008 року між боржником та ТОВ «Укргаз» укладено договір № 3/1/14/93/Ж бронювання об'єкту будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 44,88 кв.м.
29.06.2022 року державним виконавцем було направлено вимогу директору ТОВ «Укргаз», згідно з якої він вимагав надати інформацію щодо:
- внесення змін до договору бронювання будівництва № 3/1/14/39/Ж після його підписання сторонами.
- надати копії документів, на підставі яких введено в експлуатацію об'єкт будівництва, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 (будівельна адреса), реальна адреса згідно з рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 18.01.2008: АДРЕСА_4 ;
- чи відбувалися будь-які зміни в адресі об'єкта будівництва згідно з договором бронювання об'єкта будівництва № 3/1/14/39/Ж;
- чи відбувалася видача документів для реєстрації права власності у встановленому законом порядку на об'єкт будівництва згідно з договором бронювання об'єкту будівництва № 3/1/14/93/Ж, а саме: квартири загальною площею 44,88 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (будівельна адреса), реальна адреса згідно з рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 5 від 18.01.2008: АДРЕСА_4 .
Відповіді на вимогу державного виконавця від ТОВ «"Укргаз» - отримано не було.
Також державним виконавцем в межах виконання судового ріщенні була отримана наступна інформація:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/1344/13 від 12.04.2013 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укргаз» заборгованість за договором участі у будівництві об'єкту № 3/1/14/93/Ж від 21.01.2008 року в розмірі 10 332,30 грн. Також у рішенні зазначено, що відповідно до умов п. 4.2.7 договору участі у будівництві об'єкту замовник зобов'язаний провести остаточні розрахунки із забудовником у повному обсязі та належним чином до моменту передачі об'єкту будівництва та підписання акту прийму-передачі об'єкту будівництва у випадку, якщо За результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об'єкту будівництва буде більшою за проектну.
За результатами обмірів БТІ фактична загальна площа квартири виявилася більшою ніж проектна площа на 1,32 кв.м.
ТОВ «Укргаз» виконав усі зобов'язання, передбачені договором. За невиконання І вищевказаних зобов'язань ОСОБА_1 повинна сплатити ТОВ «Укргаз» - 10 332,30 грн.
Відповідно до вищезазначеного рішення, ОСОБА_1 є власником квартири відповідно до договору бронювання але на сьогоднішній день, остання не зареєструвала її за собою.
Враховуючи вищенаведені обставини, державний виконавець просить суд звернути стягнення на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 44,88 кв.м., яка належить боржнику, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з мотивувальною частиною рішення № 16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави.
У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а недієздатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язанні організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодний невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України] цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусового виконання. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених в рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належних йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майна, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (ст. 48 ч.ч. 5,6, ст. 52 ч.ч. 5,6 Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону: звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи " І. квартиру, в якому фактично проживає боржник. Частинами З та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. У такому випадку виконавцю, окрім надання відповідних документів обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувана. І Це обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 1 Згідно з ч. 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 331 ЦК України Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. У постанові КЦС ВС у справі № 501/905/19 від 26.07.2021 зазначено, що питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, встановленому ч. 4 ст. 50 Закону та ч. 10 ст. 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку. Разом з тим, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.05.2021 у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20), аналіз ст. 440 ЦПК України свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку. А отже, з урахуванням викладеного та того, що у боржника виникло право на реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, звернути стягнення на який просить державний виконавець, проте він ухиляється від цього, приватний виконавець вживав заходів для встановлення доходів та майна боржника, проте такі виявлені не були, коштів на рахунку боржника виявилось недостатньо для погашення заборгованості, рішення суду наразі не виконано.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на орган виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи, щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
У такому випадку виконавцю потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна. Такими доказами можуть бути: свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомими майном.
Окрім зазначених вище документів виконавцю обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.
Державним виконавцем не додано достатньо доказів наявності чи відсутності в боржників рухомого майна чи інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача, суду подано тільки докази наявності виконавчого провадження на примусовому виконанні, зокрема суду подано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, проте суду не подано достатньо доказів вжиття приватним виконавцем всіх необхідних заходів для встановлення інформації наявності чи відсутності у боржника коштів, рухомого чи не рухомого майна достатніх для задоволення вимог стягувача. Будь-яких інших доказів щодо наявності інших цінностей для задоволення вимог стягувача суду також не подано.
Звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути застосоване у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про звернення стягнення на майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Доводи подання щодо ухилення боржника від виконання судового рішення суд вважає необґрунтованими, оскільки це не доведено поданими суду доказами, також при оцінці таких доводів слід зважити на обраний рішенням суду спосіб задоволення майнових інтересів та вік боржника, обсяг її правоздатності у процедурі виконавчого провадження.
З наданих суду доказів суд не вбачає достатніх підстав для застосування приписів ч. 10 ст. 440 ЦПК України, оскільки подання є передчасним.
Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що з вказаним поданням приватний виконавець звернувся не провівши належним чином перевірку майнового стану боржника, зокрема щодо наявності у боржника рахунків в банках наявність транспортних засобів, техніки, а тому, приватним виконавцем не доведено факт того, що у боржника на час звернення до суду, недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, що в свою чергу підлягає обов'язковому доведенню, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу, а тому суд не знаходить підстав для задоволення подання державного виконавця.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 440, 446 ЦПК України, суд -
В задоволенні подання державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя М.В.Кравченко