10 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 924/1135/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (далі - Товариство)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства
про стягнення 10049788 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
Товариство 24.10.2022 (згідно з відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 зі справи № 924/1135/20.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Зміст касаційної скарги свідчить, що як підставу для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає, що остання ухвалена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах, які скаржник зазначає у касаційній скарзі, що відповідає пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду під час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції як на підставу касаційного оскарження судового рішення без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких, на думку скаржника, такий висновок не був врахований судом апеляційної інстанції не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Позов у цій справі було подано про стягнення штрафу у розмірі 8 842 618,51 грн заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року, 861 077, 38 грн пені, 188 434, 39 грн 3% річних та 157 657,72 грн інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням умов договору транспортування природного газу.
Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.02.2021 провадження у справі в частині стягнення 839 762, 37 грн закрито, у задоволенні позову в частині стягнення 9 210 025, 63 грн відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду від 28.09.2022, зокрема: рішення господарського суду Хмельницької області від 03.02.2021 у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України 861 077, 38 грн пені, 188 434,39 грн річних, 157 657,72 грн інфляційних втрат, та 150 746, 82 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви; в частині стягнення 8 842 618, 51 грн заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року провадження по справі закрито.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, Товариство не погоджується із постановою суду апеляційної інстанції від 28.09.2022, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції від 03.02.2021 залишити в силі.
Отже, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 36 215,10 грн.
Проте при поданні касаційної скарги не виявилось вказаних у її додатках доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, про що Верховним Судом складено акт від 27.10.2022 №29.1-11/333.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- зазначити норми права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких, на думку скаржника, висновок Верховного Суду, що сформований у наведених постановах, не був врахований судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення;
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 36 215,10 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 зі справи № 924/1135/20 залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова