10 листопада 2022 року Справа № 480/4126/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури, і просить визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 №162 "Про неуспішне проходження прокурором атестації прокурором Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 №407к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури з 22.10.2021; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури або рівнозначній посаді в Окружній прокуратурі м.Суми з 22.10.2021; стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23.10.2021.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що рішення 15-ї кадрової комісії № 162 від 13.09.2021 та наказ керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 №407к про її звільнення є протиправними і такими, що порушують норми Конституції, Законів України та її конституційні права, тому підлягають скасуванню, а необхідним заходом захисту порушених прав на працю є поновлення позивача на відповідній посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури або рівнозначній посаді в Окружній прокуратурі м.Суми з 22.10.2021 з виплатою середнього заробітку на весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказами, на підставі яких Офісом Генерального прокурора було проведено іспити порушено засади діяльності прокуратури, визначені ст. 3 Закону України «Про прокуратуру». Під час проходження тестування відбувалися певні збої в роботі програми, у зв'язку із чим 09.11.2020 та 19.11.2020 позивач зверталася з листами до Першої кадрової комісії для призначення повторного тестування, і отримала відповідь, що заява позивача задоволена, призначена нова дата складання іспиту, інформація про який буде оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Натомість 15-та кадрова комісія не уповноважена проводити атестацію, створена для розгляду дисциплінарних скарг та добору на посаду прокурорів. Таким чином 15-та кадрова комісія не мала повноваження приймати рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, за наявності іншого рішення повноважної кадрової комісії про призначення іншої дати проходження іспиту. В даному випадку, за результатами проведеного іспиту Першою кадровою комісією, яка проводила іспит, прийняте рішення, яке зафіксовано у протоколі №12 від 20.11.2020 про виключення позивача із списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Крім того, законодавством не передбачено скасування, перегляд будь-якими кадровими комісіями рішень попередніх кадрових комісій, не передбачено підстав та процедури перегляду однією кадровою комісією процедурних рішень інших кадрових комісій, ліквідованих за наказами Генерального прокурора. Водночас, П'ятнадцята кадрова комісія прийняла рішення лише на підставі зафіксованої кількості балів, набраних на іспиті у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використання комп'ютерної техніки.
Позивач наголошує на тому, що оскільки процедурним рішенням Першої кадрової комісії, яке зафіксоване в протоколі №12 від 20.11.2020, її виключено зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит, то у неї виникло право на проходження цього іспиту в інший час, у зв'язку з чим позивач покладалася на легітимність добросовісних дій кадрової комісії і у нього були обґрунтовані очікування на включення до графіку проходження іспиту. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте П'ятнадцятою кадровою комісією без зазначення всіх істотних обставин, що вплинули на його прийняття, воно не може бути обґрунтованим та не є проявом її дискреційних повноважень, оскільки за наявності не скасованого процедурного рішення Першої кадрової комісії повинна була прийняти лише одне імперативне рішення, що відповідає вимогам закону - призначити нову дату складання позивачем іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички.
Враховуючи, що наказ Сумської обласної прокуратури є похідним від рішення 15-ї кадрової комісії від 13.09.2021 № 162, тому позивач вважає, що даний наказ є також протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий з порушенням вимог Конституції України та діючого законодавства.
Представники Сумської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокуратури надали суду відзиви на позов, у яких заперечують проти позову, просять відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначають, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивача та наказ про її звільнення є правомірними. Позивач розуміла наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом № 113-ІХ. В іншому разі позивач мала повне право відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого нею не зроблено. При цьому, порядок та умови атестації прокурорів є однаковими для всіх прокурорів та ґрунтуються на вимогах Закону № 113-ІХ, а тому процедура атестації була проведена без будь-яких дискримінаційних ознак.
Водночас, 04.11.2020 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрала 87 балів, що є менше прохідного балу 93 для успішного складання іспиту. При цьому у примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки не зазначено. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.
Позивач після отримання негативного результату звернулася через 15 днів до Першої кадрової комісії із заявою про повторне проходження тестування з підстав технічних збоїв у системі. Перша кадрова комісія розглянула заяву позивача про повторне проходження тестування з підстав несправної роботи системи та вирішила задовольнити вказану заяву. Проте вказаною комісією рішення про неуспішне проходження атестації прийнято не було. Водночас новий час та дату складання іспиту вищевказаної комісією не призначено. Таким чином, відповідач зазначає, що Комісією приймалося процедурне рішення, а не остаточне: про успішне/неуспішне проходження атестації. У подальшому, новоствореною П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення прийнято рішення про неуспішне проходження прокурором атестації з урахуванням кількості балів, які набрала позивач під час проходження іспиту.
Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що Комісією № 15, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 № 128 про неуспішне проходження позивачем атестації.
За приписами пп. 2 п. 19 Розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Рішення кадрової комісії не є рекомендаційним для суб'єкта звільнення, а є беззаперечною та остаточною підставою для видання керівником обласної прокуратури, зокрема, наказу про звільнення прокурора згідно з положеннями Закону № 113-ІХ.
Враховуючи рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем, ОСОБА_1 правомірно була звільнена з посади на підставі пп. 2 п. 19 Розділу II Закону № 113-ІХ.
Крім того, звертали увагу суду на те, що вимоги позивача про поновлення на рівнозначній посаді не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки позивач проходила службу на посаді прокурора Сумської місцевої прокуратури, відтак, відсутні правові підстави для покладення на обласну прокуратуру обов'язків щодо поновлення позивача в окружній прокуратурі. Оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Ухвалою суду відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду судом задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із даним позовом. Також судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області.
Позивачем подана заява від 10.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
04.11.2020 позивачем пройдено іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
За заявою позивача про повторне складання іспиту Першою кадровою комісією 20.11.2020 прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, яка 04.11.2020 не склала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та відповідно до п. 7 Розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації визначено про необхідність призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оскільки комісія дійшла висновку про наявність об'єктивних та поважних причин, які вплинули на перебіг та результат складення іспиту. Вказане підтверджується копією протоколу №12 засідання Першої кадрової комісії.
В подальшому, 09.08.2021 на засіданні П'ятнадцятої кадрової комісій були витребувані матеріали атестації, у тому числі, що стосувались позивача від кадрового підрозділу Офісу генерального прокурора. 18.08.2021 на засіданні П'ятнадцятої кадрової комісії вирішено перейти до формування графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. 25.08.2021 на засіданні П'ятнадцятої кадрової комісії було вирішено не включати позивача (21 пункт) до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
13.09.2021 П'ятнадцятою кадровою комісією було розглянуто питання про неуспішне проходження прокурорами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, у зв'язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту та прийнято рішення №162 від 13.09.2021 про неуспішне проходження ОСОБА_1 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за результатами складання якого набрала 87 бали, що є менше прохідного балу (93).
Наказом Сумської обласної прокуратури №407к від 19.10.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до пп.2 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 22 жовтня 2021 р..
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, окрім іншого: вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Таким чином, саме на державу покладено обов'язок забезпечувати рівність трудових прав усіх громадян та гарантувати правовий захист від незаконного звільнення. Відповідно, оскільки держава здійснює свої функції через систему державних органів (законодавчих, виконавчих, судових), відповідні обов'язки (їх неухильне додержання та виконання) покладаються на такі державні органи.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Статтею 4 Закону № 1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Черговим етапом процесу реформування прокуратури стало прийняття Верховною Радою України у межах своїх конституційних повноважень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113), який набрав чинності 25 вересня 2019 року.
Цим Законом внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань.
Передбачена Законом № 113-ІХ переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою. У Пояснювальній записці до проекту цього Закону зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов'язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури. Основною метою цього Закону є створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.
Отже, проведення атестації прокурорів є обов'язковою складовою запровадженого Законом № 113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та за своєю суттю є спеціальною процедурою, яка має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати свої повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, що стосувалась, зокрема, усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Згідно пунктів 6, 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації.
Відповідно до пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком "Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації", затвердженим 03 жовтня 2019 року наказом Генерального прокурора № 221 (далі - Порядок № 221).
Пунктом 9 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку № 221 заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
На виконання вимог пунктів 9, 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX позивачем подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою, у зв'язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів.
Згідно з п. 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
На виконання вимог Закону № 113-IX, наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (надалі - Порядок № 221).
Відповідно до пунктів 1-6 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Атестація слідчих органів прокуратури відбувається за процедурою, передбаченою для прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур відповідно до цього Порядку.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Пунктом 7 розділу І Порядку № 221 передбачено, що якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Пунктом 11 розділу I Порядку № 221 передбачено, що особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Крім того, на виконання приписів Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Абзацом 2 пункту 2 Порядку № 233 визначено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 233 для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.
Згідно із пунктами 8, 10, 11 Порядку № 233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. Комісія може приймати процедурні рішення, пов'язані з її діяльністю. Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов'язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.
Пунктом 12 Порядку № 233 визначено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
В даному випадку сторонами не заперечується та не є спірним, що позивач успішно пройшла перший етап атестації у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
04.11.2020 позивач брала участь у другому етапі атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
У подальшому, позивач повідомив голову Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про наявність проблем з комп'ютерною технікою під час проходження 04.11.2020 анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Першою кадровою комісією 20.11.2020 прийнято рішення призначити позивачу нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оскільки технічні причини могли негативно вплинути на об'єктивний результат тестування. Вказане рішення оформлене протоколом засідання Першої кадрової комісії №12 від 20.11.2020.
У свою чергу, П'ятнадцятою кадровою комісією не було призначено позивачу нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, не беручи до уваги рішення Першої кадрової комісії, зазначене у протоколі №12 від 20.11.2020, яким визнано поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг та результат складання позивачем іспиту та вирішено включити позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Суд враховує, що у рішенні П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 162 наявне лише посилання на результати складання позивачем іспиту. Водночас, відсутня будь-яка мотивація із зазначенням обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, враховуючи наявність протоколу Першої кадрової комісії №12 від 20.11.2020 щодо призначення нових часу та дати складання іспиту.
Таким чином, новостворена П'ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, використала як підставу результати складання іспиту 04.11.2020, щодо якого рішенням Першої кадрової комісії визнано поважними вказані позивачем причини, які істотно вплинули на перебіг та результат складання позивачем іспиту, та вирішено включити позивача до графіку складання іспиту.
Поряд з цим, суд враховує, що члени П'ятнадцятої кадрової комісії не були присутні під час складання іспиту позивачем 04.11.2020, чим також порушили п. 4 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, яким передбачено, що тестування проходить автоматизовано за присутності членів відповідної кадрової комісії.
Відтак, з урахуванням рішення Першої кадрової комісії, викладене у протоколі №12 від 20.11.2020 позивач не має легітимних результатів другого етапу атестації - складання у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, оскільки його виключено зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Суд зазначає, що станом на час розгляду справи існує два протилежних рішення, а саме: рішення Першої кадрової комісії про призначення позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оформлене протоколом №12 від 20.11.2020, та рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021, яким вирішено визнати проходження прокурором атестації неуспішним, без проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Відповідно до пункту 7 Порядку проходження прокурорами атестації, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був, відповідно до пункту 7 Порядку, призначити новий час (дату) складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки з урахуванням нових результатів іспиту та співбесіди, але не зробив цього, чим порушив вимоги пункту 7 Порядку проходження прокурорами атестації.
Враховуючи вищезазначені обставини, оскільки рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом №12 від 20.11.2020 на даний час не скасовано та не втратило чинності, суд приходить до висновку, що результати іспиту, які стали підставою для прийняття рішення П'ятнадцятою кадровою комісією від 13.09.2021 № 162, не можна вважати такими, що відображають рівень здібностей, знань і навичок з використанням комп'ютерної техніки позивача.
Стосовно посилання відповідача на те, що згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, проходження тестування з боку позивача було завершено, ані під час проведення тестування, ані безпосередньо після його завершення звернень від позивача до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221, не складалися, про що також відповідачем надано акт від 04.11.2020, суд зазначає, що в даному випадку станом на 13.09.2021 рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом №12 від 20.11.2020, не було скасовано у тому числі з підстав протиправності, таке рішення і дотепер є чинним.
Саме під час винесення рішення 20.11.2020 комісією було встановлено, що комісією досліджувалися не лише доводи заявників, а також долучені документи та зміст проведеного інструктажу, і саме за результатом всіх обставин, комісією встановлено, що зазначені факти знайшли своє підтвердження, вказане є поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг та результат складання іспиту, про що і зазначено у відповідному протоколі засідання Першої кадрової комісії.
При цьому, суд також відхиляє посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на правові висновки, викладені Верховним Судомі інших справах, оскільки обставини у зазначених відповідачем справах, докорінно відрізняються від обставин у цій справі, яка розглядається. Зокрема, у розглянутих Верховним Судом справах, на відміну від цієї, кадрові комісії не встановлювали технічної неможливості складання іспиту та не приймали рішень про призначення прокурору нової дати іспиту. Натомість саме наявність чинного рішення кадрової комісії, яким позивачу призначено нову дату іспиту (хоча і без визначення конкретної календарної дати) у зв'язку з технічними проблемами є вирішальною у даному спірному випадку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС).
Суд зазначає, що Закон № 113-1Х, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами приймати нове рішення чи переглядати власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, чи приймати рішення про відмову включити прокурора до графіку складання іспитів, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
Позивач очікував на результат реалізації такого рішення, а саме, що йому буде визначено нову дату складання іспиту шляхом затвердження відповідного графіку складання, іспиту як це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221.
Незважаючи на вказане рішення Першої кадрової комісії, оскаржуваним рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії № 162 від 13.09.2021, вирішено, що позивач неуспішно пройшов атестацію, що створило правову невизначеність для позивача та свідчать про непослідовність дій кадрових комісій, зокрема П'ятнадцятої кадрової комісії, що, у свою чергу, вказує на недотримання принципу належного урядування, який вимагає, щоб державні органи діяли в належний і послідовний спосіб, на підставі відповідних внутрішніх правил та процедур.
Суд враховує також те, що якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо і складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 640/9398/20.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих Обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходив із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-2/2016).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови").
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії").
Суд зазначає, що приймаючи рішення про неуспішне проходження прокурором атестації № 162 від 13.09.2021, всупереч рішенню Першої кадрової комісії про призначення позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, П'ятнадцята кадрова комісія діяла непослідовно, тобто з порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
Таким чином, судом визнається протиправним та скасовується рішення П'ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації.
Оскільки наказ Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 407к про звільнення позивача був виданий на підставі та у зв'язку із прийняттям неправомірного рішення П'ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, то такий наказ також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо способу поновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 235 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 9 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, у разі визнання незаконним та скасування акту суб'єкта владних повноважень, відповідно до якого особу було звільнено із займаної посади, ефективним способом захисту та поновлення порушених прав в даному випадку буде поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконного звільнено.
Суд наголошує на тому, що оскільки процедура проходження атестації позивачем не завершена, позивача звільнено саме з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області, то поновлений позивач має бути саме на посаду прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Окружній прокуратурі м.Суми з 22.10.2021 задоволенню не підлягають.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах підтримав Верховний Суд у постанові від 30.05.2022 у справі № 640/32212/21.
Частиною другою статті 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так пп. «з» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 Порядку №100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
При здійсненні розрахунку середньоденної заробітної плати судом враховано, що період вимушеного прогулу позивача з дня звільнення складає 272 дні, а зі змісту довідки про середню заробітну плату від 26.11.2021 № 21-723вих-21, виданої Сумською обласною прокуратурою, середньоденний розмір заробітку позивача після обов'язкових відрахувань за останні два повних місяці (серпень, вересень 2021 року) роботи перед звільненням складає 372,25 грн., середньомісячна заробітна плата позивача становить 8003,38 грн.
У зв'язку із цим, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача Сумської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 101252 грн. (272 днів х 372,25 грн.).
У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 162 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички прокурором Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Сумської обласної прокуратури № 407к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області.
Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області з 22.10.2021.
Стягнути з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьева, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 101252 грн.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Сумського відділу Сумської місцевої прокуратури Сумської області з 22.10.2021 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8003,38 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета