09 листопада 2022 р. Справа № 480/5216/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради у встановленні їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення та зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради повторно розглянути її звернення, подане 23.02.2022, вх. № 2005, та надати статус члена сім'ї померлого ветерана війни відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є вдовою ОСОБА_2 , який був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, категорія 2, був особою з інвалідністю 2 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Сумською обласною державною адміністрацією 31.01.2022, позивач є дружиною померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1. 23.02.2022 позивач звернулася до відповідача з заявою про встановлення їй статусу вдови ветерана війни та видачу відповідного посвідчення. До заяви були додані документи, які підтверджують, що захворювання, яке призвело до смерті її чоловіка, пов'язане з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У відповідь на звернення отримала відмову. Вважає її протиправною та зазначає, що відповідач безпідставно відмовив їй у наданні вказаного статусу та видачі відповідного посвідчення, чим порушив її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні як дружина померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, користується пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Питання ж надання статусу члена сім'ї померлого ветерана війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни дружинам померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть яких пов'язана із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, цим Законом не передбачено. До того ж, цим Законом врегульовано питання віднесення (прирівняння) до осіб з інвалідністю внаслідок війни осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, водночас він не поширюється на дружин померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Вважає, що відмовивши позивачці у встановленні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є вдовою ОСОБА_2 , який був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, категорія 2, був особою з інвалідністю 2 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Сумською обласною державною адміністрацією 31.01.2022, позивач є дружиною померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 (а.с.9,10,11,12).
23.02.2022 позивач звернулася до відповідача з заявою про встановлення їй статусу вдови ветерана війни та видачу відповідного посвідчення.
Листом від 15.04.2022 № 1268 відповідач відмовив у встановленні такого статусу (а.с.14-18,19).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення необгрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Статтею 4 Закону визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що обов'язковими умовами, за наявності яких особа може відповідати статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, є наявність інвалідності, доказів належності такої особи до військовослужбовців або залучення до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків служби.
У спірних правовідносинах померлий чоловік позивачки мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та на нього поширювався Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У зв'язку з цим відповідно до ст. 7 цього Закону він належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни, а відповідно до ст. 4 - до ветеранів війни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належить, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
За змістом ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цієї статті поширюється, зокрема, на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Так, позивач у справі є дружиною померлого ОСОБА_2 , який належить до ветеранів війни, відповідно, вона є особою, на яку на підставі ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється його чинність.
У зв'язку з цим посилання відповідача в обгрунтування правомірності відмови у встановленні позивачці статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни на те, що Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" врегульовує питання віднесення (прирівняння) до осіб з інвалідністю внаслідок війни осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та не поширюється на дружин померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, є безпідставним, оскільки смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що також передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, позивач як дружина померлого ветерана війни має право на соціальний захист шляхом надання пільг, переваг та соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що відповідач, відмовивши позивачці у встановленні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, не дотримався вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, надання такого статусу та видачі відповідного посвідчення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Абрамовичем О.В. 28.07.2022 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 6 (а.с.21). Відповідно до умов договору гонорар адвоката становить 6000 гривень із розрахунку 1000 грн за годину роботи адвоката. На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн надано квитанцію № 6 від 29.07.2022 (а.с.22).
Опис виконаних адвокатом робіт викладено в Акті від 29.07.2022 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 6 про надання правової (правничої) допомоги від 28.07.2022, відповідно до якого обсяг наданої правової допомоги становить: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питання отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, роз'яснення положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, - 01.00 год., підготовка та складання позовної заяви від імені ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії з додатками - 04.00 год (а.с.23).
При цьому суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У даному випадку суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений адміністративний позов, вчинено процесуальні дії, безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.
Позивач документально підтвердив, що він сплатив кошти на виконання договору про надання правової допомоги. Тобто цей гонорар був фактичним. У свою чергу, відповідач всупереч ч. 7 ст. 134 КАС України не довів неспівмірність витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради 5992,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, зокрема: 992,40 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.31) та 5000,00 грн - витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради (42706, Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 23294808) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради, оформлену листом від 15.04.2022 № 1268, у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , подане 23.02.2022, вх. № 2005, та надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради на користь ОСОБА_1 5992,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах