10 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9456/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9456/22 за позовом Полтавського апеляційного суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови,
31.10.2022 позивач, Полтавський апеляційний суд, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - Відділ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу Рекашової А.М.;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу Рекашової А.М. про накладення штрафу, винесену 05.08.2022 у виконавчому провадженні ВП №66073501.
Мотивуючи заявлені вимоги, позивач вказує на обставини протиправності спірної постанови відповідача, яка винесена без дотримання усіх умов, передбачених статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого порушено права позивача як добросовісного боржника у виконавчому провадженні №66073501 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 14.06.2021 у справі №440/5618/20, з огляду на обставини вчинення таким боржником усіх залежних від нього дій на виконання судового рішення, стягнення коштів за яким в умовах відсутності бюджетних призначень Полтавського апеляційного суду як розпорядника другого рівня можливе лише шляхом списання визначеної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). При цьому єдиним належним відповідачем суд визначив Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , яка є стягувачем у виконавчому провадженні №66073501.
08.11.2022 через систему "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення щодо задоволення позову. Зазначав, що законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановлені з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов. Вказує, що позивач жодних документів, які б свідчили про вжиття боржником заходів за період з 15.07.2021 по 05.08.2022, спрямованих на реальне виконання рішення суду, на адресу відповідача не надав. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що при прийнятті спірної постанови жодного порушення Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не вчинено, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні (а.с. 33-36).
Третя особа не скористалась своїм правом на подання пояснень, хоча про відкриття провадження у справі та можливість подання письмових пояснень повідомлялася належним чином.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 КАС України, після отримання судом копій матеріалів виконавчого провадження, які надійшли разом з відзивом на позов.
Дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі № 440/5618/20 позов ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов'язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14.06.2021 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5618/20 (а.с. 38).
Постановою головного державного виконавця Відділу Рекашовою А.М. від 15.07.2021 на підставі заяви про примусове виконання виконавчого листа №440/5618/20 було відкрито виконавче провадження №66073501 та встановлено Полтавському апеляційному суду десятиденний строк для виконання рішення суду (а.с. 39-40).
Того ж дня державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (а.с. 41) та постанова про стягнення виконавчого збору (а.с. 42).
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду без поважних причин 05.08.2022 головним державним виконавцем Відділу було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн (а.с. 47-48).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу, а саму постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За правилом ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови коли судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
При цьому Закон №1404-VIII зобов'язує державного виконавця перед накладенням штрафу на боржника за невиконання рішення суду провести перевірку виконання боржником такого рішення.
Тобто, перед накладенням штрафу на боржника за невиконання виконавчого документа державний виконавець має перевірити, в чому полягає причина невиконання судового рішення у відведений боржнику строк.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Так, позивач у цій справі обґрунтовує поважність причин невиконання судового рішення відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з боку розпорядника коштів, не зважаючи на відповідні звернення про виділення відповідних коштів. Тому здійснити відповідні виплати Полтавський апеляційний суд не має можливості оскільки відсутні бюджетні призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі Порядок).
Пункт 25 Порядку передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Таким чином, судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Суд звертає увагу на обставини, повідомлені позивачем, який зазначив, що для забезпечення виконання постанови державного виконавця від 05.08.2022 Полтавський апеляційний суд, як розпорядник бюджетних коштів другого рівня, звернувся до Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів, з листом-проханням від 04.08.2021 №4.6-28/ЕП-587/21вих (а.с. 25) про виділення бюджетних призначень за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" в сумі 359143,92 грн для проведення відповідних виплат судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 (а.с. 25). Це звернення також стосувалося виділення додаткових бюджетних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для забезпечення виплат відповідно до постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №66073501 від 15.07.2021 у сумі 271,47 грн та постанови про стягнення виконавчого збору ВП №66073501 від 15.07.2021 у сумі 24000,00 грн, про що повідомлено державного виконавця листом від 04.08.2021 № 4.6-30/ЕП-585/21вих (а.с. 24, 43).
За результатами розгляду цього звернення Державна судова адміністрація України повідомила своїм листом від 19.08.2021 №11-15689/21 (а.с. 22) про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, у добровільному порядку можливо виконати за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" у межах наявних бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом ... Стосовно виділення додаткових бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" повідомлено, що бюджетні призначення, затверджені Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" для судової влади, повністю розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя. Також повідомлено, що Законом України від 17.06.2021 №1558-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами" збільшені бюджетні асигнування на забезпечення здійснення правосуддя судам та територіальним управлінням ДСА України щодо місцевих загальних судів, у тому числі Полтавському апеляційному суду на поточні видатки у сумі 981,1 тис. грн. Ураховуючи вищезазначене, запропоновано переглянути бюджетні асигнування та у разі необхідності подати пропозиції щодо їх перерозподілу в межах кошторисних призначень суду на 2021 рік.
Крім того, на вимогу державного виконавця від 23.02.2022 №66073501/20.122 щодо надання інформації про виконання рішення суду Полтавський апеляційний суд повідомив листом від 19.05.2022 №4.6-30/ЕП-251/22вх, що у грудні місяці 2021 року після отримання додаткових бюджетних асигнувань від Державної судової адміністрації України Полтавським апеляційним судом були сплачені кошти відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №66073501 від 15.07.2021 в сумі 271,47 грн та постанови про стягнення виконавчого збору ВП №66073501 від 15.07.2021 в сумі 24 000,00 грн. Повідомлено також, що у січні 2022 року позивачем в черговий раз було надіслано звернення до Державної судової адміністрації щодо виділення додаткових бюджетних призначень за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" для забезпечення виконання наявних постанов Відділу. Від Державної судової адміністрації отримано лист №11-3281/22 від 12.05.2022 "Про виділення додаткових бюджетних асигнувань та їх наближення", де зазначається, що на даний час із запровадженням Указом Президента України, затвердженим Верховною Радою України, з 24.02.2022 по всій території України воєнного стану, у ДСА України відсутня можливість призначення додаткових коштів розпорядникам нижчого рівня (лист наявний в матеріалах виконавчого провадження).
Таким чином, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5618/20, позивачем було здійснено усі залежні від нього дії для виконання судового рішення.
Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові не міститься аналізу вказаних боржником причин невиконання рішення суду.
Тож невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
За таких обставин суд визнає спірну постанову протиправною.
Обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнає за необхідне скасувати спірну постанову з мотивів її протиправності.
У зв'язку з цим необхідності визнавати протиправними ще й дії державного виконавця суд не знаходить, у зв'язку з чим позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив 4962,00 грн судового збору, з яких до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити 1/2 частину, що становить 2 481,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Полтавського апеляційного суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 05.08.2022 ВП №66073501.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь Полтавського апеляційного суду (вул. Соборності, 18, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 42262431) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун