09 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8569/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голового управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 30 червня 2022 року № 42 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 періоди трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 01 квітня 2002 року.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність відмови у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року. Стверджував, що рішення Комісії Головного управління ПФУ в Полтавській області від 30 червня 2022 року № 42 в цій частині підлягає скасуванню із подальшим зарахуванням спірного періоду до трудового стажу. Вказував, що позивачем подано усі необхідні та достатні документи для зарахування спірного періоду до трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд у письмовому провадженні.
Відповідач позов не визнав. У поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність відмови у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року. Зазначив, що позивачу було відмовлено у підтвердженні стажу у зв'язку із відсутністю даних про проведення атестації робочих місць, відсутність відомостей про оплату праці, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, переведення на роботу з неповним робочим днем, тижнем, місяцем.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач 21 вересня 1987 року прийнятий на роботу електромонтером-лінійником 2 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі Лубенської мехколони № 27 Акціонерного товариства "Полтаваелектромережбуд; 01 січня 1988 року позивачу присвоєно кваліфікацію електромонтера-лінійника 3 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 03 квітня 1989 року позивачу присвоєно кваліфікацію електромонтера-лінійника 4 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 01 лютого 1993 року позивач призначений бригадиром виробничої бригади електромонтерів-лінійників; 01 лютого 1993 року позивачу присвоєний 5 кваліфікаційний розряд електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 01 квітня 2002 року призначений бригадиром виробничої бригади; 17 жовтня 2003 року звільнений з роботи за угодою сторін.
02 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу роботи.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Комісією при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області 30 червня 2022 року прийнято рішення № 42, яким, на підставі аналізу документів та відповідних норм чинного законодавства вирішено:
- підтвердити ОСОБА_1 періоди роботи, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 21 вересня 1987 року по 21 серпня 1992 року;
- відмовити ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року.
Підставою для відмови: робота на посаді, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення; відсутність даних про проведення атестації робочих місць; робота підприємства неповний робочий тиждень; відсутні дані про оплату праці.
Не погодившись із рішенням Комісії при Головному управлінні ПФУ в Полтавській області від 30 червня 2022 року № 42, в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 роботи, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22 серпня 1992 року по 01 квітня 1992 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно частини першої статті 7 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною першою статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).
Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно із пунктом 11 Порядку №18-1 для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Відмовляючи позивачу у підтвердженні пільгового стажу Комісія ГУПФ України в Полтавській області виходила з того, що: робота на посаді, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення; відсутність даних про проведення атестації робочих місць; робота підприємства неповний робочий тиждень; відсутні дані про оплату праці.
Надаючи правову оцінку наведеним доводам пенсійного органу, суд звертає увагу на такі обставини.
Згідно із наказом по Лубенській мехколоні № 27 від 10 лютого 1995 року № 31 "Про проведення атестації робочих місць з шкідливими умовами праці" створено атестаційну комісію.
Наказом Лубенської мехколонії № 27 від 09 березня 1995 року № 50 "Про затвердження переліку робочих місць з шкідливими умовами праці" - атестація робочих місць за умовами праці в мехколоні №27 закінчилася в лютому місяці 1995 року та затверджено перелік робочих місць професій і посад з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно додатку.
Згідно переліку професій, посад, яким підтверджено право на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення по Лубенській ПМК № 27 відноситься - Список № 2 електромонтер-лінійник з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі, зайнятий на верхових роботах з монтажу повітряних ліній високої напруги та контактної мережі, код 2290000а-19829.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 з 21 вересня 1987 року прийнятий на роботу електромонтером-лінійником 2 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі Лубенської мехколони № 27 Акціонерного товариства "Полтаваелектромережбуд; 01 січня 1988 року позивачу присвоєно кваліфікацію електромонтера-лінійника 3 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 03 квітня 1989 року позивачу присвоєно кваліфікацію електромонтера-лінійника 4 розряду по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 01 лютого 1993 року позивач призначений бригадиром виробничої бригади електромонтерів-лінійників; 01 лютого 1993 року позивачу присвоєний 5 кваліфікаційний розряд електромонтера-лінійника по монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі; 01 квітня 2002 року призначений бригадиром виробничої бригади; 17 жовтня 2003 року звільнений з роботи за угодою сторін.
З аналізу вищевикладеного випливає, що позивач у спірному періоді був задіяний на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Стосовно посилань відповідача на відсутність даних про атестацію робочих місць, то як зазначено судом вище така атестація проводилась згідно із наказом по Лубенській мехколоні № 27 від 10 лютого 1995 року № 31 "Про проведення атестації робочих місць з шкідливими умовами праці".
Крім того, в матеріалах справи наявний наказ по Лубенській мехколоні № 27 від 02 березня 200 року № 27 "Про продовження дії наказу № 50 від 09 березня 1995 року", від 20 листопада 2000 року № 70 "Про продовження терміну дії результатів попередньої атестації робочих місць з шкідливими умовами праці", від 01 січня 2001 року № 4 "Про проведення атестації робочих місць", від 30 липня 2001 року № 9 "Про результати атестації робочих місць" та Висновок № 142 від 05 березня 2002 року експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій і посад, згідно з якими надаються додаткові відпустки та пільгове пенсійне забезпечення на Лубенській МК № 27 ВАТ "Полтаваелектро".
Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (пункт 2 Порядку № 442).
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (абзац 2 пункт 4).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Водночас особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Стосовно умов роботи та оплати праці в матеріалах справи наявна Архівна довідка № 07-03/С-373-01 Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з вересня 1987 року по жовтень 2003 року; Архівна довідка Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 25 серпня 2022 року № 07-03/С-373-02 про накази про роботу з неповним робочим днем та надання відпусток без збереження заробітної плати; - № 25-к від 01 лютого 1993 року, № 17 від 04 лютого 1997 року, № 48 від 17 квітня 1997 року, № 1 від 04 січня 1998 року, № 67 від 05 травня 1998 року, № 2 від 04 січня 1999 року, № 29 від 10 березня 1999 року, № 40 від 05 квітня 1999 року, № 52 від 28 квітня 1999 року, № 64 від 01 червня 1999 року, № 71 від 01 липня 1999 року, № 74 від 02 серпня 1999 року, № 80 від 01 вересня 1999 року, № 85 від 04 жовтня 1999 року, № 96 від 03 листопада 1999 року, № 1 від 04 січня 2000 року, № 22 від 15 лютого 2000 року, № 66 від 06 листопада 2000 року, № 23-к від 01 квітня 2002 року, № 39 від 01 квітня 2003 року, № 54-а від 12 червня 2003 року.
Вищевказані документи підтверджують зайнятість позивача на Лубенській мехколоні № 27 та оплату праці у спірному періоді.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 30 червня 2022 року № 42 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 періоди трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 01 квітня 2002 року, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу / призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Полтавській області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 травня 2022 року про підтвердження стажу роботи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відшкодувати на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 30 червня 2022 року № 42 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 17 жовтня 2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 травня 2022 року про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі у Лубенській механізованій колоні № 27 Відкритого акціонерного товариства "Полтаваелектро" з 22 серпня 1992 року по 01 квітня 2002 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко