28.08.2006р. Справа № 14/83
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,
суддів: Головка В.Г., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Чупрій В.І. представник, довіреність №58-14/19013 від 31.12.05;
від відповідача-1: Шляєв І.В. представник, довіреність №218 від 01.01.06;
від відповідача-3: Горолюк С.О. представник, довіреність №12 від 03.01.06;
від відповідача-2:представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.06р. у справі № 14/83
за позовом відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг (вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, 50064)
до відповідача-1 державного підприємства Придніпровська залізниця, м. Дніпропетровськ (вул. К. Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600)
відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової фірми “Фінекс», м. Кривий Ріг (вул. Революційна, 17, м. Кривий Ріг, 50065)
відповідача-3 закритого акціонерного товариства Торговий Дім “Укртатнафта», м. Кременчук (пр. Галузевий, 4, м. Кременчук, 39609)
про стягнення 4443,26 грн, -
В березні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до державного підприємства Придніпровська залізниця, товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми “Фінекс», закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта» з позовом про стягнення вартості недостачі дизельного палива у сумі 4443,26грн. В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути спірну суму з державного підприємства Придніпровська залізниця і закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта». (а.с. 2-6,84-86)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2006 року (суддя Панна С.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Назване судове рішення обґрунтовано тим, що комбінат здійснив приймання дизельного палива не в відповідності з діючими правовими нормами. (а.с. 94-97)
В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ставить питання про скасування рішення і задоволення позовних вимог, мотивуючи свої вимоги слідуючими доводами:
- відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених у накладній.
- пунктом 4.1.3.4 Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» передбачено, що якщо є підстави для покладення відповідальності за недостачу вантажу на органи транспорту, вантажоодержувач повинен заявити вимогу транспортній організації про недостачу та скласти комерційний акт у встановленому порядку. Вказаний пункт Інструкції не зазначає обов'язку вантажоодержувача на складання комерційного акту і одночасно акту з представником вантажовідправника.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представників державного підприємства Придніпровська залізниця і закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта», котрі заперечували проти цього, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що оскаржене рішення господарського суду від 28.04.2006 року слід залишити без змін.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.03.2005 року закритим акціонерним товариством "Торговий дім “Укртатнафта» (вантажовідправник) на адресу позивача у вагоні-цистерні №74227349 згідно з залізничною накладною №43192755 відвантажено дизельне паливо 020-62 у кількості 57100кг. При прийманні нафтопродуктів 31.03.2005 року позивачем було виявлено недостачу у кількості 2360кг проти ваги, вказаній в документах, що було зафіксовано комерційним актом №БМ 7223 22/32 від 02.04.2005 року. Крім того, в комерційному акті вказано, що вагон прибув у справному в технічному і комерційному відношеннях стані без слідів втрати, за справними ЗПП вантажовідправника, які покладені на щільно зачинений та зафіксований верхній навантажувальний люк.
Порядок приймання нафтопродуктів визначений Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту України від 02.04.1998 року № 81/38/101/235/122, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 07.10.1999р за №385/3978.
Згідно вимогам п.4.1.3.4 вказаної Інструкції, якщо є підстави для покладання відповідальності за нестачу вантажу на органи транспорту, вантажоодержувач повинен заявити вимогу транспортній організації про нестачу та скласти комерційний акт у встановленому порядку.
Згідно з п.4.1.3.21 Інструкції у випадку виявлення недостачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно сповіщає керівництво підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити схоронність одержаної продукції, а також прийняти міри по неможливості погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виробника (відправника) для участі у прийманні продукції і складання двостороннього акту. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, затверджених наказом по підприємству і рішенням профкому, для виконання робіт по прийманню нафтопродуктів.
Оскільки вагон прибув у справному стані, без слідів втрати, підстави для покладання відповідальності на залізницю відсутні і, маючи вимоги до відправника, позивач був зобов'язаний прийняти вантаж за вимогами п.4.1.3.21 Інструкції.
Пункт 6.2 договору поставки дизельного палива №001/05-НС від 04.01.2005 року, сторонами якого є відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова фірма “Фінекс» , також передбачає, що при виявленні розбіжностей між фактичною вагою і вагою, вказаною в супровідних документах, покупець зобов'язаний призупинити приймання товару і визвати телеграмою представника відправника для участі в прийманні й складанні двостороннього акту.
Позивач здійснив приймання вантажу в порушення п.4.1.3.21 Інструкції “Про порядок приймання, транспортування , зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» і п.6.2 договору поставки дизельного палива №001/05-НС від 04.01.2005 року.
Згідно з ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку факт нестачі, її розмір, повинен підтверджуватися не комерційним актом, а двостороннім атом представників відправника і одержувача.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення є безпідставним.
Керуючись статтями 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2006 року -без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.
Головуючий суддя Л.В. Чоха
Суддя О.М. Лисенко
Суддя В.Г. Головко