Справа № 369/7546/20
Провадження №2/369/531/22
14.02.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Вець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , нотаріуса Федорової Ксенії Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житло, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, де просив суд: забезпечити його позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222410300:01:044:5141, 3222410300:01:044:5140, 3222410300:01:044:5139, які утворилися внаслідок поділу первинної земельної ділянки 3222410300:01:044:0105 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, садове товариство «Авангард», на якій розташований будинок (Предмет Іпотеки за Договорами № 976; № 1892).
Заява про забезпечення позову обґрунтована, тим, що в провадженні Києво- Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , нотаріуса ОСОБА_6 про визнання права власності на житло.
Так заявник зазначає, що позивач звернувся до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ для отримання підтвердження зазначеної відповідачем 1 інформації про розподіл та продаж земельної ділянки площею 0,0605 га, кадастровий номер 3222410300:01:044:0105, за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, м. Боярка, садове товариство «Авангард», на якій розташований будинок (Предмет Іпотеки за Договорами № 976; № 1892), та інформації про зміну її власників для пред'явлення цієї інформації суду як доказ необхідності застосування заходів забезпечення позову, але ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ пояснило Позивачу, що таку інформацію вони можуть надати лише на вимогу суду. Позивач зробив письмовий запит та отримав офіційне підтвердження, що земельна ділянка площею 0,0605 га, кадастровий номер 3222410300:01:044:0105, за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, м. Боярка, садове товариство «Авангард», на якій розташований будинок (Предмет Іпотеки за Договорами № 976; № 1892 була дійсно поділена на три частки і часткам було присвоєно нові номера: «(внаслідок поділу вказаної земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222410300:01:044:5141, 3222410300:01:044:5140, 3222410300:01:044:5139)».
Ухвалою від 27 січня 2021 року було накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим номерами 3222410300:01:044:5141, 3222410306:01:044:5140, 3222410300:01:044:5139, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, садове товариство «Авангард», на якій розташований будинок (предмет іпотеки за договорами № 976; № 1892), проте в резолютивній частині вказаної ухвали було зазначено лише одного боржника - ОСОБА_2 , оскільки на момент її постановлення позивачу не було відомо про відчуження двох земельних ділянок, не було вказано РНОКПП власників спірних земельних ділянок.
На день подання заяви про забезпечення позову позивачу відомо, що земельна ділянка площею 0,0605 га, кадастровий номер 3222410300:01:044:0105, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, садове товариство «Авангард» була розділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222410300:01:044:5141, 3222410300:01:044:5140, 3222410300:01:044:5139.
Вказані земельні ділянки належать відповідно: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:044:5141, ОСОБА_4 - земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:044:5140, ОСОБА_2 - земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:044:5139.
Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити та накласти арешт на спіні земельні ділянки:
з кадастровим номером 3222410300:01:044:5141, яка належить ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та співвласнику ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата реєстрації земельної ділянки: 07.11.2018 року;
з кадастровим номером 3222410300:01:044:5140. яка належить ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дата реєстрації земельної ділянки: 07.11.2018 року;
з кадастровим номером 3222410300:01:044:5139, яка належить ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , дата реєстрації земельної ділянки: 23.10.2018 року.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб які беруть участь у справі.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки, не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 1ЩК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до порушення охорони правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, утруднення виконання рішення суду попередженням потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову у вигляді арешту майна та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору за даною справою є земельні ділянки з кадастровими номерами 3222410300:01:044:5141, 3222410300:01:044:5140, 3222410300:01:044:5139, що розташовані за адресою: садове товариство «Авангард», м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, на яких розташований будинок предмету іпотеки за договорами № 976, №1892, що розташований за адресою: садове товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_5 загальною площею 53,0 кв.м.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Враховуючи викладене, а також, приймаючи до уваги характер та обсяг позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, вважаю за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , нотаріуса Федорової Ксенії Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житло - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:044:5141, яка належить ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та співвласнику ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата реєстрації земельної ділянки: 07.11.2018.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:044:5140. яка належить ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дата реєстрації земельної ділянки: 07.11.2018.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:044:5139, яка належить ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , дата реєстрації земельної ділянки: 07.11.2018.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач: ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 .
Боржник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 РНОКПП: НОМЕР_4 .
Треті особи:
ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя І.О. Фінагеєва