Справа № 355/1163/22
Провадження № 1-кп/355/127/22
08 листопада 2022 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120221161300001495 від 21.09.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове, Баришівського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, має II групу інвалідності, раніше не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
В провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст.309 КК України за фактом незаконного придбання, виготовлення та зберігання останнім наркотичних засобів без мети збуту.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з його дійовим каяттям.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор вважав, що є підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого за ст.45 КК України, на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, при цьому наголосивши на необхідності вирішення судом також питання щодо речових доказів.
Суд, розглянувши подане клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Як передбачено п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлених підстав, передбачених ч.2 ст.284 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст.45 КК України встановлено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст. ст. 44, 45 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз'яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав. Обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що підстави та наслідки звільнення за ст.45 КК України йому зрозумілі і просить суд розглянути подане ним клопотання.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, є кримінальним проступком і таке не є корупційним кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується вимогою про судимість (а.с.32), відтак є особою, яка вперше вчинила кримінальний проступок.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12 дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Дійове каяття передбачає обов'язкову наявність трьох елементів, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди.
На переконання суду, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 полягає в суб'єктивному ставленні останнього до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінального правопорушення та його негативні наслідки, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль і сором з приводу цього, засудив свою поведінку та бажав виправити наслідки своїх дій.
У даному випадку має місце активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , що полягає у тому, що останнім органу досудового розслідування повідомлено про всі відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування дано послідовні визнавальні показання.
Потерпіла сторона у уданому кримінальному провадженні відсутня.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, являється інвалідом ІІ групи довічно, вперше вчинив кримінальний проступок.
Будь-яких обставин, які згідно норм кримінального та кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи наявність зазначених вище передумов, а також підстав, передбачених ст.45 КК України, суд вважає можливим звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено відповідність фактичних обставин справи умовам звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.309 КК України згідно приписів ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 45, 185 КК України, ст.ст. 100, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 21.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116130001495, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовину рослинного походження зеленого кольору, яку було поміщено до спеціального пакету № ЕХР0254513, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Броварського РУП - після набрання ухвалою суду законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи у розмірі 1132,68 (одна тисяча сто тридцять дві гривні, 68 коп.) грн. на наступний рахунок: (Рахунок отримувача - UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - Бариш, р-н УК/смт. Баришівка/24060300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37862784); Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню № 355/1163/22).
Копію ухвали негайно вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1