233 Справа № 233/1880/22
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
підготовчого судового засідання
09 листопада 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянув у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000324 від 22 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000324 від 22.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Справа підсудна Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі - з'ясовано.
Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, відсутність заборон, зазначених у ч.4 ст.314-1КПК України, необхідно доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Прокурор, надавши суду відповідне письмове клопотання, яке підтримав у судовому засіданні, просив обрати, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених в клопотанні, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що має місце мешкання в квартирі, що належить його співмешканці, наміру покидати місце проживання або не з'являтися на судові засідання - не має. Просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, такий як домашній арешт
Захисник в судовому засіданні, посилаючись на необґрунтованість ризиків зазначених прокурором, заперечував з приводу його клопотання та просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що цілком забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджено Законом №2500-IX від 15.08.2022, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 серпня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20 жовтня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 листопада 2022 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_5 тримається під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», його доставка конвоєм до суду в теперішній час є неможливою, в зв'язку з чим було постановлено ухвалу про його участь в судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції з установої за місцем його утримання.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_5 навіть не розпочате та завершити до закінчення строку тримання під вартою останнього, тобто до 16 листопада 2022 року не можливо, у зв'язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності обрання та/або зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення.
Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів з санкцією від 3 до 7 років позбавлення волі, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги п.5 ч.2 ст.183КПК України. Крім того судом враховується наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від суду, оскільки суворість покарання за тяжке кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк до 7 років, може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча, що зробить неможливим його прибування до суду за кожною вимогою. Крім того, ризик переховуватися від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення спробував втекти від працівників поліції та ВСП, які намагалися припинити його протиправні дії; незаконно впливати на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з якими підтримує дружні відносини; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку за скоєння тяжких злочинів, та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що вказує на його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підвищену суспільну небезпеку.
Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Разом з тим, суд вважає, що не має підстав для задоволення потреб сторони захисту у зміні запобіжного заходу на більш м'який, оскільки така вимога, як захисника так і обвинуваченого належним чином необґрунтована, невмотивована та не підтверджується тими доказами, що можуть бути прийняті судом більш пріоритетними, а ніж ті підстави та вимоги, які зазначені у клопотанні сторони обвинувачення.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності вказаних ризиків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у його скоєнні; дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, зазначені у ч.1 ст.177КПК України, вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та відмову у задоволенні клопотання захисника і обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.183КПК України, зважаючи на вищевикладені обставини та ступінь суспільної небезпечності злочину, що інкримінується обвинуваченому, враховуючи майновий та сімейний стан останнього, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст.177КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194КПК України.
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.336КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Як вже акцентувалось увагу вище, в країні, згідно із Указами Президента України, введено та продовжено строк дії воєнного стану.
Відповідно до наказу №21-г/к від 27.04.2022 року встановлено особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану з 28 квітня 2022 року.
Зважаючи на особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану, враховуючи наявну небезпеку життю та здоров'ю учасників судового провадження, з метою забезпечення оперативності кримінального судочинства, є підстави прийняти рішення про участь сторін, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання EasyCon.
Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.
Керуючись ст.ст.314-316,336,376КПК України, суд, -
На підставі обвинувального акта у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022052380000324 від 22 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на:
17 листопада 2022 року об 11 годині 30 хвилин.
На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.
Судові засідання під час судового розгляду кримінального провадження проводити в особливому режимі роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану.
Надати можливість учасникам судового провадження, брати участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання EasyCon.
Відеоконференція буде проведена за допомогою додатку «EasyCon», за веб-посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Доручити Краматорському РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, в строк до 17 листопада 2022 року, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого:
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Одночасно повідомити, про час та місце розгляду справи у суді: уповноваженого представника органу з питань пробації та направити копію ухвали.
Клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
У клопотанні захисника та обвинуваченого про зміну та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання - відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 07 січня 2023 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.
У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи строком до 07 січня 2023 року.
Роз'яснити обвинуваченому, а уразі внесення застави іншою особою - заставодавцю, що у випадку невиконання обвинуваченим покладених на нього в зв'язку з внесенням застави обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а відносно обвинуваченого може бути знову застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження, а також начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань(№4)» для виконання та вручення обвинуваченому.
Ухвала, в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського (Донецького) апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1